11 листопада - тобі рік
Відкриваю свою рідну "жабку". Ожила. Засяяла. Проводжу верхнім краєм по нижній губі. Зліва напрво. Лоскотно. По щоці. Зверху вниз. Згасла. "Жабка". Така холодна. Тверда, але ніжна.
Скільки вона слів чула за цей рік. Скільки букв прочитала. Спочатку закохана, потім зраджена. А що вже казати про наш раліоефір. Скільки попси пройшло через її антигламурні навушнички. Ріднесенька, якби ж ти знала, як я чекаю, коли ти заговориш зі мною близьким, рідним голосом і скажеш "Я з тобою. Назавжди"
Але ж ти вперта кобіта. Спеціально зціпила зуби. Я, як досвідчений стоматолог, роззявляю твого гламурно-перламутрового ротика. А ти й не пікнеш смсочокою. Затєнто мовчиш.
А коли й говориш близьким голосом, то я всеодно відчуваю, що між нами роки, кілометри, тонни, децебели, що завгодно, лиш не кохання.
Скільки вона слів чула за цей рік. Скільки букв прочитала. Спочатку закохана, потім зраджена. А що вже казати про наш раліоефір. Скільки попси пройшло через її антигламурні навушнички. Ріднесенька, якби ж ти знала, як я чекаю, коли ти заговориш зі мною близьким, рідним голосом і скажеш "Я з тобою. Назавжди"
Але ж ти вперта кобіта. Спеціально зціпила зуби. Я, як досвідчений стоматолог, роззявляю твого гламурно-перламутрового ротика. А ти й не пікнеш смсочокою. Затєнто мовчиш.
А коли й говориш близьким голосом, то я всеодно відчуваю, що між нами роки, кілометри, тонни, децебели, що завгодно, лиш не кохання.