Моє життя. Словами ОЕ (не в хронологічній послідовності)
і я живу не так як всі, як за стіною,але з любов’ю на душі
і може й я твоє дитя, але з тобою я світу дам нове життя.
нам очі ніжно закрили, губи медом змастили, душу кинули просто так
коли побачив я тебе то зупинилася земля
мабуть вона хотіла теж те що і я ....
...Сьогодні всім даєш А завтра всіх до ніг
Чому живуть лише удвох Сльози й сміх...
Ти маєш бути там Де люблять за слова
Іди а я залишусь тут Прийде нова
Без вiйни не плачуть
Без бiди не кличуть
Хто не має серця
Тому, хто ще має
Просто так не зичить...
Моя лінія життя -Не війна і не кіно.
А вокзал і мости Вже захоплено давно.
В неї все вже було давно
І вона хотіла зніматись в кіно
Твоє минуле лікував І своє тобі давав Знов і знов.
Але мені зовсім не хочеться знати,
Хто в тебе є і в кого є ти!
Зміни себе або зламай,
Пізнай себе, себе віддай,
Віддай, як ти найбільше любиш.
Бо не знайдеш, як не загубиш.
Я би не зміг здатись в полон,
Щоб пити сік з ніжних, але й чужих долонь
Мене чекає кожен день Моя наступна гільйотина.
Сьогодні я твоя дитина, А завтра я - твоя стіна.
З тобою на двох ми бачили світ
І, може, є інший. Хіба ж ми шукали?
Заповітні "якби" дозволяють захотіти,
А буденні "але" не дають нам до моря йти.
Холодна вода не врятує від спеки
І випити пам’ять душа не дає
І я б не боявся та ти наступаєш
Та ти наступаєш ти на абордаж
Мені би мовчати але ти все знаєш
Мені би тікати але ж ти не даш
Не питай Де я був коли тобі було так солодко
Де я був коли тебе таку незайману Підіймали вище неба
Тільки сам на сам Хіба не там
Нам казали не видумуйте велосипед
Але ми уже далеко ми ідем вперед
Все закінчиться колись
А раптом нам не вистачить відважності
Ти прокинешся а я
Вже буду поза зоною досяжності
Вільна любов Ночі на ти
Я пам’ятаю твій запах
Шукаю не можу знайти
І я не знаю слова "ні"
І я не чую слова "час"
Вау, ми залишились одні
Все буде джаз
І у твоїх очах нема моїх слідів,
І ключ не підійшов, а може й не посмів
Мінімум волі за мінімум долі.
На мінному полі фіалки не цвітуть.
Я прочитав Всі твої листи
І не повірю шо десь на Землі Є ще одна ти
Ви зайшли сюди тоді, коли я вже не спав...
Ваши жести були так подібні на "Прощай".
Всі люблять так мене жаліти!
І ваше жало не спасе мене,
І мої жалюзі закриті.
Вставай! Пий чай з молоком,
Молися на теплий душ!...
...Давай, не можна стояти -
Навколо прямий ефір-р-р!
Ти нові ключі вставила в замок.
Я не міг зайти - я стояв і мок!
Цілував сліди, цілував замок...
І ми ховалися в будинках на Подолі,
І ми ховалися подалі від людей
Без парасолі.
А далі ти не знала, де себе подіти...
А далі я не знав, залишитись чи ні...
Дорослі діти!
Не плач, моя мала Доля не з’їсть, доля не зла
Не плач і не журись Більше пізнай, далі дивись
То не ти, не тобі, не для тебе горять маяки
Ти чекала любові і світла, а все навпаки
Всі хочуть встигнути сісти В останній вагон
Дайте нам бути такими, якими ми є
Дайте нам спокій від ваших щоденних атак
а це - мій аутотренінг))))
Коли тобі важко дихати, значить ти дуже високо
Коли тобі тісно, на площі нас більше ніж було до того
Коли тобі душно, скоро весна і не буде так слизько
Хіба ти не віриш? Дивися, а правда насправді так близько
Хіба хтось сказав тобі, що буде легко?
...Та хіба ти можеш жити без мети?
Коли ти чекаєш, значить ти маєш на кого чекати
Якщо тобі сумно, значить ти маєш про кого згадати
Коли ти високо, то зорі навколо і небо так низько
Хіба ти не віриш? Дивися, а правда насправді так близько
Якби я міг прочитати що думаєш ти
Саме в цю мить, саме сьогодні
..Хочу напитись тобою сильно, шалено
Ти стала для мене хлібом, водою
...Долю не зміниш, хіба вона змінить тебе
...Тільки закінчиться казка, почнеться життя
Чому ти не бачиш як мілко без тебе Мені в океані людей
Новий дзвінок скидає відлік волі на нулі
Ангели ж Не люблять словами.
Як ти так можеш, Дивитись прямо На вулкан без окулярів?
Як ти так вмієш, Не помічати своїх ран? - Скажи мені.
Як нам бути з тобою?
Місяць - не бачити, Два - не могти,
І це, знаючи вічність, Звертатись на ти.
Знаєш, як важко Так довго не бути з тобою.
Кілометри моєї долі - смугаста тінь....
і може й я твоє дитя, але з тобою я світу дам нове життя.
нам очі ніжно закрили, губи медом змастили, душу кинули просто так
коли побачив я тебе то зупинилася земля
мабуть вона хотіла теж те що і я ....
...Сьогодні всім даєш А завтра всіх до ніг
Чому живуть лише удвох Сльози й сміх...
Ти маєш бути там Де люблять за слова
Іди а я залишусь тут Прийде нова
Без вiйни не плачуть
Без бiди не кличуть
Хто не має серця
Тому, хто ще має
Просто так не зичить...
Моя лінія життя -Не війна і не кіно.
А вокзал і мости Вже захоплено давно.
В неї все вже було давно
І вона хотіла зніматись в кіно
Твоє минуле лікував І своє тобі давав Знов і знов.
Але мені зовсім не хочеться знати,
Хто в тебе є і в кого є ти!
Зміни себе або зламай,
Пізнай себе, себе віддай,
Віддай, як ти найбільше любиш.
Бо не знайдеш, як не загубиш.
Я би не зміг здатись в полон,
Щоб пити сік з ніжних, але й чужих долонь
Мене чекає кожен день Моя наступна гільйотина.
Сьогодні я твоя дитина, А завтра я - твоя стіна.
З тобою на двох ми бачили світ
І, може, є інший. Хіба ж ми шукали?
Заповітні "якби" дозволяють захотіти,
А буденні "але" не дають нам до моря йти.
Холодна вода не врятує від спеки
І випити пам’ять душа не дає
І я б не боявся та ти наступаєш
Та ти наступаєш ти на абордаж
Мені би мовчати але ти все знаєш
Мені би тікати але ж ти не даш
Не питай Де я був коли тобі було так солодко
Де я був коли тебе таку незайману Підіймали вище неба
Тільки сам на сам Хіба не там
Нам казали не видумуйте велосипед
Але ми уже далеко ми ідем вперед
Все закінчиться колись
А раптом нам не вистачить відважності
Ти прокинешся а я
Вже буду поза зоною досяжності
Вільна любов Ночі на ти
Я пам’ятаю твій запах
Шукаю не можу знайти
І я не знаю слова "ні"
І я не чую слова "час"
Вау, ми залишились одні
Все буде джаз
І у твоїх очах нема моїх слідів,
І ключ не підійшов, а може й не посмів
Мінімум волі за мінімум долі.
На мінному полі фіалки не цвітуть.
Я прочитав Всі твої листи
І не повірю шо десь на Землі Є ще одна ти
Ви зайшли сюди тоді, коли я вже не спав...
Ваши жести були так подібні на "Прощай".
Всі люблять так мене жаліти!
І ваше жало не спасе мене,
І мої жалюзі закриті.
Вставай! Пий чай з молоком,
Молися на теплий душ!...
...Давай, не можна стояти -
Навколо прямий ефір-р-р!
Ти нові ключі вставила в замок.
Я не міг зайти - я стояв і мок!
Цілував сліди, цілував замок...
І ми ховалися в будинках на Подолі,
І ми ховалися подалі від людей
Без парасолі.
А далі ти не знала, де себе подіти...
А далі я не знав, залишитись чи ні...
Дорослі діти!
Не плач, моя мала Доля не з’їсть, доля не зла
Не плач і не журись Більше пізнай, далі дивись
То не ти, не тобі, не для тебе горять маяки
Ти чекала любові і світла, а все навпаки
Всі хочуть встигнути сісти В останній вагон
Дайте нам бути такими, якими ми є
Дайте нам спокій від ваших щоденних атак
а це - мій аутотренінг))))
Коли тобі важко дихати, значить ти дуже високо
Коли тобі тісно, на площі нас більше ніж було до того
Коли тобі душно, скоро весна і не буде так слизько
Хіба ти не віриш? Дивися, а правда насправді так близько
Хіба хтось сказав тобі, що буде легко?
...Та хіба ти можеш жити без мети?
Коли ти чекаєш, значить ти маєш на кого чекати
Якщо тобі сумно, значить ти маєш про кого згадати
Коли ти високо, то зорі навколо і небо так низько
Хіба ти не віриш? Дивися, а правда насправді так близько
Якби я міг прочитати що думаєш ти
Саме в цю мить, саме сьогодні
..Хочу напитись тобою сильно, шалено
Ти стала для мене хлібом, водою
...Долю не зміниш, хіба вона змінить тебе
...Тільки закінчиться казка, почнеться життя
Чому ти не бачиш як мілко без тебе Мені в океані людей
Новий дзвінок скидає відлік волі на нулі
Ангели ж Не люблять словами.
Як ти так можеш, Дивитись прямо На вулкан без окулярів?
Як ти так вмієш, Не помічати своїх ран? - Скажи мені.
Як нам бути з тобою?
Місяць - не бачити, Два - не могти,
І це, знаючи вічність, Звертатись на ти.
Знаєш, як важко Так довго не бути з тобою.
Кілометри моєї долі - смугаста тінь....