Час від часу люди питають, хто я за професією. Відповідь - хімік, багатьох вводить в ступор. Для більшості дітей в школі, які потім стають дорослими дядьками і тітками, хімія, чомусь є предметом загадковим і не зрозумілим. Чим і користуються декілька умніків на весь клас які хоч щось у цьому зіллеварінні петрають ( Read more... )

 Сьогодні весь день в голові крутилась чудова пісня "Прованс" співачки імені улюбленого слова нашого президента. І це не просто так. Рік тому я вже був у Познані. Почалось моє чотиримісячне стажування. Було і складно, і весело, але це було несамовито цікаво. Підтягнув свою польську, хоча було і веселе.. Все-таки, мовне середовище - це велике діло ( Read more... )

 Давненько я тут писав. І за всякими роботами і біготнею не особливо й збирався.
Але тут товарищ розповідає, з якою радістю його відпускають на пробити в науці за кордоном.  Головний рефрен, що він зрадник і Іуда ( Read more... )

Їхав з недавно роботи і кляцав радіостанціями. І попав на пісню "Куда уходит детство". І згадалось мені моє дитинство. Стало тепло і добре на душі. Бо моє дитинство - це канікули у бабусі в маленькому містечку Борислав на Львівщині. Так-так, саме в тому , що сміється. Ми там проводили кожне літо. В дворі була чудова компанія, про пригоди якої я з ( Read more... )

З понеділка працюю на новій роботі. Праця в заводській лабораторії сильно відрізняється від інститутської. В богадєльні нашій, ти собі вигадав експеримент або тобі його вигадали. Ти тиждень чухаєш праву нижню півкулю. Осмислюєш, значить. А потім, так з лєнцой, починаєш щось робити. Методики там освоювати, статті почитувати. Не забуваєш чухати ( Read more... )

Сьогодні мій останній день на моїй першій роботі. Сиджу я зараз собі в пустій кімнаті бо керівництва немає і всі інші науковці займаються всім чим можна, але не наукою. Кіт із дому - миші в пляс. Зі старших товаришів взагалі нікого немає ( Read more... )

Терпіти не можу сувеніри, особливо магніти. Не розумію навіщо вони. Для мене - це просто валячки по дому. Але з моїх поїздок завжди стараюсь щось привезти, тим хто їх чекає. Дарувати їх набагато приємніше ніж отримувати. Для себе завжди привожу путівник і карту, бажано з офіційного туристичного офісу. Але найбільш цінне - це фотографії. Це щось ( Read more... )

( Read more... )

Накінець-то добрався додому. В Познані, без сумніву, було чудово. Єдине, не вистачало спілкування з рідними мені людьми. З Польщі привіз незабутні враження про країну і про людей. По роботі вийшло зробити багато, навіть трохи більше ніж хотів. До сих пір маю купу необроблених результатів, а ще треба по цьому всьому писати статті ( Read more... )

А це так про різне ( Read more... )