Добраніч...

Click to view

Вже день, як перебуваю я в клубі "кому за 30". Мені подобається. Як свого часу подобалось в "кому вже 10" і "накінець-то 20". Бентежить лише те, що через 10 років треба буде робити перші серйозні підсумки ( Read more... )

Сьогодні в Київ, прикриваючись димами від багать, прокралась осінь. Вона вже давно чатувала. А тут всі відволіклись - хто на святкування, хто на картоплю, хто на шашлики. І ось вона...
І вже не виженеш, як не проси. Піде як сама захоче.

У-У-у-у-у-у-у-у-у-у!!!

( Read more... )

От і пройшов рік із хвостиком цих записів.Та й сам рік теж пройшов. Веселий був рік. Не нудний так точно. На жаль, чи на щастя тут не з'явились заплановані і навіть обдумуванні записи про "Кобзар" Шевченка, сни, бориславське літо, хтонічний морок, русалок і абабугаламагу ( Read more... )

Я тут замість того, щоб корисними справами займатись, поліз вдома в свою тумбочку. В ній роками накопичувався всякий непотріб. Ні, це спочатку були дуже потрібні речі. Але тепер це все, як на горищі у Карлсона. Зліва - мотлох, справа - непотріб. Але розбирати таке завжди дуже цікаво. В цій тумбочці осідають всі буклети, білети з подорожей. Програми ( Read more... )

Навіть найвтомленіша ріка добігає моря

Їхав з недавно роботи і кляцав радіостанціями. І попав на пісню "Куда уходит детство". І згадалось мені моє дитинство. Стало тепло і добре на душі. Бо моє дитинство - це канікули у бабусі в маленькому містечку Борислав на Львівщині. Так-так, саме в тому , що сміється. Ми там проводили кожне літо. В дворі була чудова компанія, про пригоди якої я з ( Read more... )

Сама найкраща погода - це та якої ти не помічаєш, саме така як зараз. По-довше б так. Взагалі, в моєму раю, якщо він мені взагалі світить, буде чудова тиха осінь. Будуть яблука. Буде море і будуть гори. І легенький теплий вітерець. Але до того, дай Боже, ще довго. Хоча, вже на рік ближче ( Read more... )

Я не писатель, а больше читатель. Но, вот так случилось, что решил завести этот ЖЖ. Но вот сегодня немного накипело ( Read more... )