Останнім часом я все частіше чую зауваження стосовно моїх захоплень, мовляв, вони занадто "чоловічі". Мої лижі занадто широкі та екстремальні, велосипед занадто небезпечний (краще катайся парками на сіті-байку, щоб не попсути манікюр (с)), і навіть пейзажним фото, яке я так хочу освоїти, жінки не цікавляться ( Read more... )

Щоб Ви знали, я не лише займаюсь самознищенням у Яремче. В суботу після каталки, ми з Бодьою повезли трьох туркень на Говерлу. Двоє сказали, що не підіймуться ще на початку шляху. Боді йти також було ліньки (минулого року він водив сюди туристів 58 разів). Тож з третьою жінкою в якості гіда відправили мене.
( Read more... )

Мене не відпускають Грузинські гори. Мене ломає, як останнього наркомана. Я хочу назад. Або принаймні просто вище, подалі від міста та 4 стін, подалі від електроніки, комп"ютерів та автівок ( Read more... )

По третій ночі переступити поріг пустої темної квартири. Таке забуте відчуття, коли не впізнаєш місця, де проводив щонайменше місяці... Ні, я не тут. Фізично - так, але морально - я досі в прекрасних великих горах, від одного погляду на які, хочеться плакати від щастя ( Read more... )