Мене не відпускають Грузинські гори. Мене ломає, як останнього наркомана. Я хочу назад. Або принаймні просто вище, подалі від міста та 4 стін, подалі від електроніки, комп"ютерів та автівок ( Read more... )

По третій ночі переступити поріг пустої темної квартири. Таке забуте відчуття, коли не впізнаєш місця, де проводив щонайменше місяці... Ні, я не тут. Фізично - так, але морально - я досі в прекрасних великих горах, від одного погляду на які, хочеться плакати від щастя ( Read more... )