Двірцева 3.0: Як розвивати територію довкола вокзалу?
Якщо театр починається з гардероба, то місто для дуже багатьох починається з вокзала, перше враження від якого потім дуже впливає на враження від міста. У Львові з цим є проблеми, адже з красивої столітньої будівлі залізничної станції пасажир потрапляє на заповнену хаосом площу перед ним, яка викликає єдине бажання - чим по швидше її покинути.
Вже більше ніж два роки тому я викладав свої думки щодо можливої реорганізації площі Двірцевої, але вони викликали більше запитань, ніж дали відповідей.
Приблизно пів-року тому тема отримала друге дихання завдяки знайомству з Ростиславом Білинським, архітектором Містопроекту та великим фанатом залізниці, який у вільний від проектування будинків час вже не один рік у якості хоббі займався ще й розробкою концепції розвитку залізничної інфраструктури у Львові. Ми вирішили об'єднати зусилля і напрацювали кілька варіантів перепланування площі Двірцевої (і не лише її), які я зараз покажу вам.
Стартове фото взято звідси.
1. Але спочатку трохи передісторії. За останні сто років конфігурація площі принципово не змінилася. Хіба що на місці будинків, що є на цьому фото, з'явився сквер, де зараз полюбляють тусуватися цигани.
2.
3. І якщо тоді площа, мабуть, працювала нормально, то зараз вона вже не справляється із суттєво більшим транспортним навантаженням.
4. Так це виглядає зблизька. На фото затишшя, але у години-пік тут можна побачити повний хаос.
5. Якщо глянути на карту ширше, то видно, що залізничний вокзал стоїть вдалині від міських кварталів у оточенні промислових та технічних споруд, більшість з яких належать залізниці. До речі, навіть за своїм статусом станція Львів є не пасажирською, а сортувальною - обслуговування пасажирів є лише додатком до її основної діальності. До речі, колись я робив підбірку супутникових знімків вокзалів різних міст , з якої видно, що львівська ситуація є досить рідкісною. Багато в чому це зумовлено непростим міським рельєфом.
6. Спочатку покажу проекти розвитку вокзальної території, розроблені ще раніше. Ось такий проект колись було розроблено Львівською Політехнікою спільно з Львівською міською радою.
7. Була також ось така концепція з побудовою підземого вокзалу для євроколії, на якому трамвай вирішили пустити не по Чернівецькій, а по проектованій новій вулиці. Також я бачив ще один проект десятирічної давнини, у якому весь трикутник на розі Чернівецької та Городоцької забудовувався торговим центром розміром з Форум-Львів з 20-поверховою циліндричною будівлею на куті. Щоправда фото цього проекта в мене немає.
8. А тепер вже до проекту, розробленого Ростиславом Білинським за співучасті мене та колег по департаменту. Ось ще раз наявна ситуація.
9. Більш загальна карта, на якій добре видно масштабність львівського залізничного господарства. Крім сортувальної станції довкола вокзалу знаходиться ще й чимало технічних приміщень залізниці - локомотиво-ремонтні майстерні, вантажні двори та інше (список є на картинці). І деякі з них розміщені таким чином, що локомотиви, дорогою від одної майстерні до іншої повинні перетинати магістральні напрямки, якими крізь станцію проходять товарні та пасажирські потяги.
10. Ростислав в процесі цієї роботи регулярно консультувався з представниками залізниці і в результаті цього однією з пропозицій стало перенесення локомотивного господарства на смугу відводу залізниці вздовж станції Клепарів. До речі, слабким місцем багатьох проектів реорганізації привокзальної території є саме те, що часто вони пропонують забрати з-під вокзалу різні технічні споруди чи всю сортувальну станцію, але не дають відповіді на питання, куди їх треба перенести.
11. По площі Двірцевій є кілька варіантів. Ось перший з них. Прямо перед вокзалом облаштовується велика пішохідна площа, рух перед вокзалом заводиться під землю і там же облаштовується паркінг. Розворотне кільце трамвая переноситься на інший бік площі, а сама колія на Чернівецькій переноситься на центр вулиці, щоби зменшити кількість перетинів з іншим транспортом.
На поверхні на приблизно нинішньому місці лишається станція міжміських автобусів.
12. Так у цьому варіанті виглядає підземна частина площі, у якій розміщується паркінг на 200 машин та торгові площі.
13. Завдяки перенесенню технічних споруд залізниці, довкола вокзала вивільняється чимало території, на якій можна збудувати нові квартали з житлом та офісами. Плюс до цього з боку Левандівки можна побудувати новий термінал, суміщений із торговим центром, який перебрав би на себе частину пасажиропотоку та дозволив розвантажити Городоцьку та Чернівецьку. Також до вокзалу позаду існуючого дебаркадеру можна підвести колію європейського стандарту та організувати з неї зручну пересадку на потяги, що йдуть вглиб країни.
Трамвайну колію після кільця перед вокзалом в подальшій перспективі можна продовжити до Левандівки, перекинувши її над залізничними коліями шляхопроводом. Недолік такого рішення - для цього доведеться набирати чималу висоту, що може зіпсувати зовнішній вигляд вокзалу.
Також за умови перенесення приміського вокзалу від площі Двірцевої можна прокласти нову вулицю прямо до перехрестя з Кульпарківською.
14. Ось прикидка нового терміналу зі сторони Левандівки, позаду якого над коліями можна також облаштувати паркінг.
15. Ось так подібний паркінг виглядає у Кракові.
16. Альтернативою будівництву шляхопроводу над залізничними коліями може стати облаштування тунелю під ними. В такому випадку ще на підході до площі трамвайні колії пірнають під землю (на Чернівецькій якраз предостатньо місця для облаштування потрібного ухилу) і все розворотне кільце облаштовується вже під землею. За рахунок того, що нове кільце пропонується на іншій стороні, ніж нинішнє, його можна будувати, не зупиняючи рух трамваїв на існуючих коліях і вже після готовності з'єднати з ними.
17. В якості прикладу і тут може виступити польський Краків, де також на підході до залізничного вокзалу трамвайні колії йдуть під землю та проходять просто під станцією.
18. Підземна трамвайна зупинка у Кракові виглядає так.
19. Великим плюсом тунелю є також те, що у ньому колії йдуть максимально прямо, без зайвих поворотів, тобто сполучення вокзалу з Левандівкою (а в ще дальшій перспективі і з Рясне) може бути досить швидким. Але у цього варіанту Двірцевої в процесі обговорень деякі рішення стали викликати сумніви, зокрема підземна вулиця прямо біля вокзалу.
20. Саме тому з'явився ще один варіант Двірцевої. У ньому вулиця вже не ховається під землю, а проходить повз площу по діагоналі через кільцеві розв'язки, на яких можна розвернутися або повернути на підземний паркінг. Трамвайне кільце також ховається під землю і його можна облаштувати за принципом метро, щоби вагони заїжджали на нього дверима всередину, що спростить орієнтування для пасажирів. Для цього треба перехрестити трамвайні колії на під'їзді до кільця, що можна зробити у різних рівнях в процесі спуску колій з поверхні під землю.
На місці нинішньої автостанції облаштовується місце для посадки-висадки з таксі та пиватних авто (kiss&ride). Автобусна станція тут переноситься на нинішню стоянку напроти вокзалу, де її можна сумістити з торговим чи офісним центром.
21. Так в цьому варіанті може виглядати підземна частина.
22. До речі, хорошим прикладом сучасної привокзальної площі може бути нещодавно реконструйована площа перед вокзалом у польському Вроцлаві.
23. І для кращого розуміння можливої підземної структури нової площі - ось такий ескізний колаж. Нагорі пішохідна площа, що сполучає вокзал із зупинкою міських автобусів, під нею паркінг з торговими площами та входом на трамвайну станцію. Ще глибше - сама трамвайна станція, з якої можна вийти як всередину вокзалу, так і відразу на площу - за допомогою ліфтів та ескалаторів.
Звісно, можуть бути й інші варіанти - трамвай над паркінгом, чи все у одному рівні. Кожен з них потрібно опрацьовувати більш глибоко, в тому числі і в плані зручності пішохідних зв'язків та навігації.
Але наразі є ось така ідея. Думаю, для старту обговорення цього достатньо. Як вам?
Дивіться також:
Привокзальна площа здорової людини
Бутерброд по-краківськи (або екскурсія краківським залізничним вокзалом)
Світ вокзалів
Двірцева 2.0
Залізничні Нідерланди
Залізнична Швеція
