отакий якийсь хіпповський настрій останні кілька тижнів, хоча весь цей час із перервами хворію. але нині період генерації дурнуватих ідей, стрічок Гілліама, снігу, анімації, концертів Shockoladu, етновечірок, книжок Люко Дашвар, "Країни" і "The Economist", пошуків театру. а найголовніше - знайомства з неймовірними людьми та бажання робити купу ( Read more... )

ТУТ купа старезних світлин жителів гуцульського регіону. 

( Read more... )

а в мене нема жодної фотосвітлини тих подій, і на головну площу до Києва мене не пускали. мені було 15. і єдиний оранжевий атрибут, який мала, то величезна агітаційна наліпка на чорному наплічнику. у ті дні привчилася співати гімн у голос і при цьому покладати руку на серце. у ті дні я зацікавилася політикою і взагалі всім тим, чим жиє країна. ( Read more... )

учора плакала, ревла! від щастя. на День Незалежности приїхала до рідного Луцька. і начебто нічого особливого у центрі не відбувалося, а людей повиходило. і стільки їх було у вишитих сорочках, сукнях, костюмах. діти, молоді дівчата і хлопці. старші люди, панянки, які родилися за совєтів. і всі такі красиві, модні, стильні і сучасні. хтось мав синьо ( Read more... )

Таке тепле і позитивне відео))) Кожного разу, як дивлюсь, то справді плачу. Якось такі якісні українські творіння нерельно мене розчулюють. типу гордість бере за своїх:)

Click to view

На таке навіть і не сподівалася. А тут влада справжній сюрпрайз до свята мені влаштувала. Виходжу до зупинки біля будинку і в очах рябіє. Вперше за всі 9 років, протягом яких тут мешкаю, біля "милого оком і духом" спиртзаводу намалявакали на дорозі зебру. алілуя! Ще вчора її тут не було. Тому закрадається підозра, що славниє рабочіє робили то діло ( Read more... )

Тільки дізналася... Юрій Іллєнко... так якось.. ну просто аж паскудно стало ( Read more... )