сьогодні на плацу жерли черешні, і це було божественно. потім можна було просто всміхатися, читати без думок "скільки ж там лишилося до кінця?" і почуватися так, наче все вже стало добре.

читаю тут деякі жж і по-доброму заздрю людям, які знайшли себе. у чиєму світі немає тріщин. чий світ точно-точно їхній, без жодних сумнівів. а чи буває так, що ( Read more... )

Чекати свята - це не дивно. А ось запакувати Вікин подарунок ще тиждень тому і не могти дочекатися її Дня народження, щоб нарешті його вручити - це вже наче трохи дивніше ( Read more... )

 Весь ТСР я провела, як нерухома амеба, і зовсім не відпочила. А в останній день, коли збиралась їхати на Київ, подивилася за вікно - а там сніг. Він, звичайно, був прекрасний, але я засмутилася. Я ж за постійними справами і своєю неорганізованістю навіть жовтого листя не встигла побачити.

А погуляти я вже давно збиралася піти на територію еколого- ( Read more... )

Вчора було якось атмосферно. Давно такого не відчувалось. Аж дивно. Я просто роздивлялася красиві картинки - і це нагадало мені той час, коли для мене світ ще не розсипався на частинки, коли все ще було цілісним і живим. Нє, ну водночас це означало, що я ще була зооооовсім мала і дурна, і жила у своєму світі, не виглядаючи назовні. Але, тим не ( Read more... )

Вчора на небі був афігєнний місяць, а сьогодні - афігєнна веселка. Точніше - дві. А ще я не дуже афігєнно розмалювала стіл і табуретку, страждаючи від відсутності електроенергії, і виставлю тут неафігєнні фотки. 

( Read more... )