здається, цьому жж приходить капець. але сьогодні захотілося написати.

[фігня]філологічного запалу вистачило на місяць. зараз страшно втомлена і хочу канікули. бажано літні ( Read more... )

сьогодні на плацу жерли черешні, і це було божественно. потім можна було просто всміхатися, читати без думок "скільки ж там лишилося до кінця?" і почуватися так, наче все вже стало добре.

читаю тут деякі жж і по-доброму заздрю людям, які знайшли себе. у чиєму світі немає тріщин. чий світ точно-точно їхній, без жодних сумнівів. а чи буває так, що ( Read more... )

Чекати свята - це не дивно. А ось запакувати Вікин подарунок ще тиждень тому і не могти дочекатися її Дня народження, щоб нарешті його вручити - це вже наче трохи дивніше ( Read more... )

Чи не найбільше в житті я люблю одне афігєнне відчуття. Але не знаю, як його назвати ( Read more... )

Моя співмешканка займається репетиторством. Сьогодні до неї прийшла вчити історію дівчинка, віком така як ми. Вони вчилися в кімнаті, а я сиділа на кухні. Потім мені потрібно було за чимось піти у ванну, і я чомусь уявила, як дівчинку починає нудити, і вона теж біжить у ванну.

Такого не сталося) Але після заняття я дізналася, що та дівчинка

Якраз те. Шкода, що не раніше.
Подумалось: наскільки б я більше розуміла на Івашині, якби прочитала це рік тому! А з іншого боку - може, я б тоді у цих романах ніфіга не зрозуміла? До отих розумних текстів? До усяких бауманів-адорно-хоркхаймерів? Хз.

Ось тільки що переглядала закладочки: цей образ синього небесного Ніщо - настільки в точку.

( уривки )

Я хворе. І мені цікаво, скільки ще таких, як я. Чи це проходить? Чи це потрібно лікувати? Чи це мусить залишитись назавжди?

Я не знаю, чи це вплив моєї освіти - усього того релятивізму й нігілізму, чи це мало статися зі мною незалежно від неї.

Це вже рецидив - якщо не рахувати дитячих відкриттів, які швидко забуваються, то вперше це прийшло до мене ( Read more... )