Про прогулянку наодинці
Весь ТСР я провела, як нерухома амеба, і зовсім не відпочила. А в останній день, коли збиралась їхати на Київ, подивилася за вікно - а там сніг. Він, звичайно, був прекрасний, але я засмутилася. Я ж за постійними справами і своєю неорганізованістю навіть жовтого листя не встигла побачити.
А погуляти я вже давно збиралася піти на територію еколого-натуралістичного центру, який зовсім недалеко від нашого будинку. І збиралася туди піти я не просто так, а тому, що колись у цьому центрі я провела кілька днів на Всеукраїнському турі МАН. А 31 серпня 2008 року ми з мамою їхали незнайомою маршруткою на квартиру, де мама мала залишити мене жити і гризти граніт науки, і впізнали це місце. А там прикольно - деревця, тваринки, дослідні діляночки і навіть зріз грунту)) Вопщєм, збиралася я піти у мєста билой слави аж цілих 5 років. І на початку осені як дура потащила туди Вову, коли він був втомлений, у нього була важка сумка і на вулиці внєзапно стемніло! Тому кайфу я особливого не отримала. Сьогодні вирішила повторити - нарешті ж сонечко вилізло. Вопщєм, слава Богу, зима ще не прийшла - на жовті дерева я надивилася. А ще на коняшку, коровку, всяких різних голубів і пухнастих курочок^^
А ця фотка взагалі не сьогоднішня, це просто моя домашня цьогорічна осінь)
А ще я сьогодні читала Пруста в Макдаку, бгг) А ще я довго була впевнена, що короткого переказу його семи томів ніхто не зробив. Але я була неправа, іетахарашо)
Вопщєм, тепер можна сказати, що я трошки відпочила і взагалі, і від людей. Дякую мірозданію за відмінені пари з двох предметів, інгліш, до якого не треба було готуватись, і нашяльніків, які про мене забули)
А погуляти я вже давно збиралася піти на територію еколого-натуралістичного центру, який зовсім недалеко від нашого будинку. І збиралася туди піти я не просто так, а тому, що колись у цьому центрі я провела кілька днів на Всеукраїнському турі МАН. А 31 серпня 2008 року ми з мамою їхали незнайомою маршруткою на квартиру, де мама мала залишити мене жити і гризти граніт науки, і впізнали це місце. А там прикольно - деревця, тваринки, дослідні діляночки і навіть зріз грунту)) Вопщєм, збиралася я піти у мєста билой слави аж цілих 5 років. І на початку осені як дура потащила туди Вову, коли він був втомлений, у нього була важка сумка і на вулиці внєзапно стемніло! Тому кайфу я особливого не отримала. Сьогодні вирішила повторити - нарешті ж сонечко вилізло. Вопщєм, слава Богу, зима ще не прийшла - на жовті дерева я надивилася. А ще на коняшку, коровку, всяких різних голубів і пухнастих курочок^^
А ця фотка взагалі не сьогоднішня, це просто моя домашня цьогорічна осінь)
А ще я сьогодні читала Пруста в Макдаку, бгг) А ще я довго була впевнена, що короткого переказу його семи томів ніхто не зробив. Але я була неправа, іетахарашо)
Вопщєм, тепер можна сказати, що я трошки відпочила і взагалі, і від людей. Дякую мірозданію за відмінені пари з двох предметів, інгліш, до якого не треба було готуватись, і нашяльніків, які про мене забули)