Перша частина тут

…Ось уже декілька років вони жили повноцінним життям утрьох: Ядвіга та її діти. Малі росли, як на дріжджах, і разом з ними мати щодня відкривала нові й нові речі та явища навколо. Діти змушували її поглянути на світ їхніми очима - Марковими, блакитними, як незабудки, та Євиними, темними, наче смола. Деколи Ядвізі здавалося, що діти ( Read more... )

Жінка бігла через ліс, чіплялася за колючі кущі та гілки дерев, збиваючи босі ноги об корчі та каміння. Дощ безжально вимочив до нитки її коси та пошматований хижим лісом одяг. Дощові краплі змішувалися із кров’ю, що сочилася із подряпин, а на обличчі - зі сльозами. Волога земля утруднювала шлях, ноги ковзали по ній, і жінка час від часу падала в ( Read more... )

Уривок з оповідання "Злочинці":

"...Сонячний літній день, маленьку Нату вбирають для прогулянки. Червоне платтячко в білий горошок, така ж червона панамка, червоні шкарпеточки. Мама садовить пухку рожевощоку малечу на стілець і починає взувати. І раптово маленьке руде янголя, зазвичай спокійне, наче стадо бегемотів, перетворюється на  пекельного ( Read more... )

"Новий роман Оксани Забужко, над яким письменниця працювала багато років, перші критики вже встигли назвати шедевром, а авторку порівняти з Достоєвським і Томасом Манном. Це - сучасний епос сучасної України: родинна сага трьох поколінь, події якої охоплюють період від 1940-х років до весни 2004-го. Велика література і жорстока правда - про владу ( Read more... )

А тепер про прекрасне. Набридло про жахіття - і думати, і читати, і писати.

Via  ( Read more... )