( Read more... )

Юлія-Ванда Мусаковська: «Проза - це важка праця, а вірші з’являються у мене ніби самі собою »


( Read more... )

"Поезія дихання" - так називається стаття Анни Золотнюк про мою тернопільську презентацію, яка пройшла у травні.

Уточню одну цитату:

"Цілком можливо, що колись я візьмуся за рефлексійну [прозу - випущено] або неримовану поезію."

Справа в тому, що моя проза сюжетна - там події для мене важливіші за рефлексії.

Вітруальний часопис "Захід-Схід" у новому випуску під назвою "Забобон" надрукував рецензію Ірини Дементьєвої на мою книгу поезій "На видих і на вдих". Особливо приємно, коли рецензію пише автор, твори якого тобі дуже близькі. За це дякую Ірині.

Не казатиму, що я передбачала перемогу Лєни, але вона мені однозначно сподобалася.

Коли тільки почала співати, та ще й пританцьовуючи так кумедно - я собі подумала: блін, а вона прикольна! проста, свіжа така, нестандартна і непомпезна, пісня зразу лягає на вухо...трохи в ній є від стилю Duffy, а ще цей милий фальшивий акцент, який активно обсирали ( Read more... )

На "Літакценті" свіжа стаття Олега Коцареваolehkots  про історію конкурсу та лавреатів "Смолоскипу".

Зі статті:

"Якщо Ірина Шувалова пише напружену й трохи готичну силабо-тоніку, де смислові й мовні маніпуляції працюють на підсилення одне одного, то Юлія-Ванда Мусаковська є представником більш ліричної та психологічної „стихії”..."

Весь текст статті тут

Стаття на "20 хвилин" про мою презентацію у тернопільському "Домі книги" 8 травня.

Із неточностей - 

• Насправді поштовхом до видання збірки стала зустріч із Леонідом Фінкельштейном на львівському Форумі, а дзвінок Дмитра Стуса стосувався моєї першої великої публікації в періодиці -  у "Київській Русі", ще в 2008. 
• У збірці лише один верлібр, причому ( Read more... )

Люди зібралися чудові - самобутні і дуже яскраві. Чого був вартий казкар, що розповідав про козака і чорта і теде, витягаючи глядачів підігрувати в різних ролях. Попри відсутність мікрофона, чудова сонячна погода і м"який газон біля університету сприяли тому, що читання пройшли відмінно. До лав слухачів-глядачів раз-по-раз приєднувалися випадкові ( Read more... )

Вікенд минув під знаком Лінча, двічі підряд дивитися "на сон грядущий" жутіки його режисури - це трохи занадто.
Mullholland Drive розкішна містична стрічка з розкішною Лорою Геррінг і практично стертою межею поміж уявним та реальним. Деякі сцени та образи так міцно закарбовуються у пам'яті, що потім страшно виходити серед ночі на кухню, аби випити ( Read more... )

Дещо про переглянуті нещодавно кінострічки, уже викладала на Твіттері.
Сподіваюся, зекономить комусь кілька годин часу, витрачені на перегляд певних фільмів...

Друга частина "Сутінок" (The Twilight Saga: New Moon) розчарувала до сліз. Добре, що ми хоч у кіно на цю пародію не пішли. Муть і нудота.

Ще одне кіно-розчарування: "Легіон" (Legion). Як ( Read more... )