[Цей текст написаний до війни про подорож, яка відбулася до війни, ніяких правок у нього у зв'язку з поточними подіями я не вношу. Поки є можливість, викладаю як є, щоб на пару хвилин відволікти читачів від того, що коїться навколо, і відволіктись самому ( Read more... )

[Цей текст написаний до війни про подорож, яка відбулася до війни, ніяких правок у нього у зв'язку з поточними подіями я не вношу. Поки є можливість, викладаю як є, щоб на пару хвилин відволікти читачів від того, що коїться навколо, і відволіктись самому ( Read more... )

[Цей текст написаний до війни про подорож, яка відбулася до війни, ніяких правок у нього у зв'язку з поточними подіями я не вношу. Поки є можливість, викладаю як є, щоб на пару хвилин відволікти читачів від того, що коїться навколо, і відволіктися самому ( Read more... )

Хоч і не мав цього в планах на минулий рік, але в кінці серпня на подовжені вихідні до Дня Незалежності знову опинився на Закарпатті. Моєю базою на перший день став Виноградів - немале за місцевими мірками та цікаве місто, котре якраз давно хотів побачити.

( Read more... )

Відвідинами Славутського району, що на північному заході Хмельниччини, завершувалася моя літня дводенна вилазка в ці краї. Знайомство почав із самого райцентру.

( Read more... )

Загублений на півночі Хмельниччини Ізяслав є одним із найбільш яскравих українських прикладів того, як із плином часу випаровується колись неймовірна могутність та велич. Один з найкращих в області комплексів пам’яток дико контрастує з їх занедбаністю, транспортною недоступністю міста та відсутністю туристичної інфраструктури взагалі. Ізяслав має ( Read more... )

Не пам’ятаю, коли точно я вперше почув про схожу на замок садибу генерала Попова у Запорізькій області, але по назві тоді ж вирішив, що це, певно, якесь загублене в степах село, куди не так просто добратися. По факту виявилося геть інакше, Василівка - повноцінне місто, до того ж виступає своєрідними воротами із Запоріжжя на південь області. Так що ( Read more... )

Від Рівного сюди 50 кілометрів і десь одна година в дорозі. Великі Межирічі лежать трохи осторонь основної траси, хоч і не дуже далеко, тому автобуси ходять часто. Можливо, по інерції від колись міського статусу цього села, відомого з 1544 року. Міста, певно, невеликого і в кращі часи, бо не отримало навіть Магдебурзького права, яке колись ( Read more... )

Шираз став найпівденнішою точкою Ірану, яку мені пощастило побачити під час першої подорожі в цю країну (але точно не найпівденнішою із усього цікавого, що там варте уваги). Одне з найбільших міст на півтора мільйони мешканців та одна з історичних перських столиць з масою пам’яток - пропустити його було ніяк не можна.

( Read more... )

У продовження розповіді про Ісфахан покажу те, що не влізло в першу частину (але нагадую, то у будь-якому випадку далеко не все). Почну з палацу Чехель Сотун, що у самому центрі міста, недалеко від показаної в попередній частині площі Імама ( Read more... )