Після прогулянки міськими околицями настав час оглянути центр. Отже, Гомель, місто велике і зовсім близьке до нашого Чернігова. Не туристичне, що добре відчувається на контрасті з Гродно чи Мінськом: ціни менші, дороги гірші, люди грубіші. Можна почути, що тут нема чого толком і дивитись, хоча я на це «нема чого дивитись» вибігав усі 12 годин між ( Read more... )

У другому за розміром місті Білорусі я завершував свою минулорічну літню відпустку. Найвідомішою пам’яткою Гомеля є палац Румянцевих-Паскевичів, який знаходиться у центрі, і здається, усі дороги ведуть саме туди. Але я у першу чергу поперся на північ міста шукати іншу, куди менш знану садибу ( Read more... )

Скульптури Мінська - іще одна надзвичайно цікава сторона цього міста. Вони давно вийшли за рамки і догми жанру й самі по собі утворюють незалежне туристичне середовище, якому хочеться присвятити окремий розділ ( Read more... )

Як уже говорилось раніше, Мінськ був практично знищений у роки Другої Світової і відбудовувався ледве не з нуля. Але якимось дивом у центрі міста збереглося пару компактних зон історичної забудови, які пережили і війну, і подальші реставрації, наслідки яких іноді бувають ще гіршими ( Read more... )

Ще якусь сотню років тому, напевно, ніхто б і передбачити не міг, на який мегаполіс перетвориться Мінськ. Незважаючи на поважну дату заснування (1067) столицею він став лише у 1919 році, уже в радянській Білорусі. Тим не менш, до Другої Світової це все одно було тихе провінційне містечко переважно дерев’яної забудови і не більше 3 поверхів ( Read more... )

Несвіж - невелике місто на південному заході Мінської області, у якому знаходиться один з найгарніших замків Білорусі.

( Read more... )

Чесно відмотавши пішки кількадесят кілометрів за перші три з половиною дні в Білорусі і стоптавши ноги в криваві мозолі, я дозволив собі один день з організованою екскурсією у два найвідоміші її замки - так щоб нас ледачих підвозили автобусом скрізь аж під ворота, готували комплексними обідами і підтирали шмарклі. Тим більше, з громадським ( Read more... )

Насправді це ще й балтійське слово, що означає розчищене після вирубки лісу місце або просіку. Тому місто називається саме так, а не Маша, Катя чи Аня. Воно лежить на півдорозі між Гродно та Мінськом і має великий замок.

( Read more... )

Примхлива історія поставилась досить лояльно до колишнього королівського міста, особливо у жорстокому 20 столітті. У 1941 році радянські, а в 1944 - нацистські війська полишали його майже без бою, і у Гродно зберігся чудовий історичний центр. Наді мною ж змилостивилась погода: по обіді дощ скінчився, а іноді й проглядало сонце ( Read more... )

Негода, що почалась ще напередодні, при від’їзді з Бресту, застала мене і в Гродно, показавши всі принади північного білоруського клімату у повній красі. На ранок небо було геть темне і сіяв густий обложний дощ, але робити було нічого - на Гродно я виділив один день. І, озброївшись парасолькою, відправився оглядати найгарніше місто Білорусі ( Read more... )