Влітку наркотиком стає прохолода. Коли за вікном розпеченого вагону виростає стіна літньої зливи, найкраще - простягнути їй назустріч руки, ловити пальцями цей наркотик, вогкий холод, який одразу ж стікає гарячою шкірою і скапує кудись вниз. Між пальці втікає час і простір, бо ж потяг не стоїть на місці, а несеться на середній швидкості 80км/год в
(
Read more... )