я забув своє серце на першому ( Read more... )

коли мені було 10, 11 чи 12 років (точно не пам'ятаю) під враженням усяких там жуль-вернів, конан-дойлів, різних фантастичних фільмів про інопланетян почав писати "науково-фантастичний" роман,і, що цікаво, був дуже впевнений у свої майстерності. писав я за серіальною схемою а-ля "стар-трек" (хоча того серіалу я ще не бачив)  - у кожному розділі ( Read more... )

коли був рік 1997 ( Read more... )

крик

лишень крик
пускає в повітрі кола і бульки
зриває дахи лущить горіхи
наших голів це ночви
в яких зберігаються рецепти
приготування білизни

крик у тенетах антени
тріпоче кажан
може то просто прапор
ненародженої планети
потрапляє у чийсь телевізор уламком
фільмом гічкока
невже нарешті показують добре кіно
навіть скло розтуляє рота
кількома ( Read more... )

згадалася суперечка моєї бабусі й сусіда (доволі молодого росіянина) - десь це був 1992 чи 93 - у селищі піддубне в межах міста комсомольськ-на-дніпрі (полтавська обл.). стояли обабіч паркану в кущах малини і перекидалися емоційними фразами. єдине що зміг запам'ятати мій 4-5-річний розум це -
бабуся: россия развалится...
сусід: россия не развалится ( Read more... )

кожної зими рука тягнеться до книжкової полиці по книжки ремарка.
кожної весни - по маркеса і по щось свіженьке.
кожного спекотного літнього дня перечитую уривки з "воццека", а саме пасаж про поспішання на побачення на велосипеді, про спітнілість, зміну білизни, і про те, як тіні скручуються у сувої.
восени хочеться у вогке поле. цієї осені на ( Read more... )

плачу я не за чермним, не за морем померлим.
плачу, мов королевичі, не за нареченою.
плачу я за трьома пляшками шампанського... (с)

вчора ремонтував у кімнаті розетку. у звязку з цим совав шафу. для цього перебрав у шафі всі речі, викинув купу мотлоху і знайшов дві пари плавок. літо пішло, а я купався всього кілька разів - і то, у звичайних собі ( Read more... )

у місті підземних торгових центрів, злата-плаз, чайок, лагун - рівному - скучьно бухать по ночах. народ весь сидить (думаю, переважно, спить) вдома. навіть таких, котрі не встигли на останнє метро - немає. є тільки самотня постать, яка замість того щоб вертатися додому на таксі тиняється навколо лебединого озера, ледве не танцюючи балет, підсідає ( Read more... )

( Read more... )

гм. заходився відібрати з десяток віршів, щоб надіслати для публікацій у різні видання (ну воно то й не факт, що надрукують, але...). гм. це важко. перечитав старе-нове - виходить близько тридцяти якісних, н.м.д., поезій. і як з-поміж них вибрати найкращі? взагалі - в ідеалі якомога менше. вони ж усі викохані й особливі.

читаю себе старого, свої ( Read more... )