літо та осінь хмільними химерами
лякають його
глухого кажана
в нього ріжеться зір неначебто зуби
і на грудях росте харизма
вдень він схожий на демона
ніби зникаючий вид кита
на мільярди аршинів навкруг
кличе когось тужливо
не чує його ніхто
навіть він сам
повітря стоїть стіною
старого будинку
оживає руками
атлантів
і балкони заледве не падають
ув очі накришені
(
Read more... )