Михайль Семенко
БАЖАННЯ

Я хочу кождий день
все слів нових

Я хочу кождий день
все слів нових

Я хочу кождий день
все слів нових.

17-ІІ. 914. Київ
(Вперше опубл. у "Кобзарі" 1924 року.)

( Read more... )

115 років Богдану-Ігорю Антоничу.

Боюсь згасити світло лямпи,
бо може стати ще страшніш,
і ніч, розкладена на ямби,
у серце вбилась, наче ніж.

Ніяк заснути! Кличуть півні,
годинник б'є і місяць лине.
Мій сон, мій голос неспокійний
в моїй трагічній Батьківщині.

*

125 років Олексі Стефановичу.

Вина по виноколі,
Сині та духовиті,
Сині та міцносмолі,
Повінями ( Read more... )

( Read more... )

( Read more... )

39 років тому в таборі помер Василь Стус.
Сьогодні в моїй стрічці згадали цей його вірш:

Моє життя, мій Києве, прощай!
Прости мені оцю тяжку розлуку
і до побачення! Подай же руку
і витиши мою смертельну муку,
і твердості в убоге серце дай.
Дай віри, Києве! Моє життя!
Білоколонний, ти наснився ніби,
як вітражів багатобарвні шиби,
і вже пішла дорога без ( Read more... )

Мені трапився вірш - поки не називатиму автора, хоча ви всі його знаєте (принаймні чули; про всяк випадок додам: ні, це не я). Мені здається, що непогано. Не шедевр, звісно, але непогано.

На кручах ти стоїш, мій древній Києве,
Де Дніпро співає свої пісні,
Де вітри відлітають у небеса
Та мовчить смуток згаяних століть.

Твої вулиці - лабіринт долі ( Read more... )

( Read more... )

СТАРОДАВНЯ МУДРІСТЬ, СЛИВЕ КОСМІЧНА

Со-шу снив,
І снивши, що був він птахом, бджолою й метеликом,
Не був певен, чи варт почувати себе ще якось інакше,

Звідси й його задоволення.

А ці вірші Андрія Малишка зі збірки «Прозорість» (1962) я прочитав у минулорічному пості Любомира Коблика, який справедливо зазначив їхні перегуки з поезією Жадана.

Бо - згідно з теоремою Еліота-Борхеса - «every writer creates his own precursors».

*

Балада

Мій дядько Васюта, людина проста,
Любив не долини, а там, де круто,
Борідкою схож на Ісуса ( Read more... )