" ... Пиши усе. Лиш на устах ( Read more... )

Ти не одна ... Повір ... І ніхто не один,  доки сам не зачинить двері свого серця ... (с)

" ... І навіть гола, пошарпана правда, при світлі нічних ліхтарів здається красивою. Вона розгублена і невимушена. Збирай її, як намисто. Лелій, як власну дитину. Піклуйся в той момент, коли сама потребуєш підтримки. Годуй свою правду. Дивися їй в очі. Гірка, розтоптана, вона завжди буде твоїми ліками ... " (с) Степан 

у Львові дощ ... я люблю дощ ... не завжди … але люблю ... вчора сиділа на роботі і вдивлялась у вікно ... дощові краплинки падали одна за одною ... бавились між собою ... жартували ... пританцьовували … насолоджувались вітром ... вони, як людські долі, то зустрічалися і швидко та енергійно бігли уперед, і навіть холодний, чимось незадоволений, ( Read more... )

Вчора був весь день якимось зовсім не запланованим, однак я зробила ті речі про які дуже і не планувала ... побували з Ірою в Марти на роботі, на столі лежала книга Бруно Ферреро, де одна з історій закінчувалась листом маленького хлопчика, який мені просто припав до душі ...

Коли світ уже спить, я дивлюся на нього через вікно

Я бачу тишу, що вдень ( Read more... )