Кожна квітка в свій час неминуче зів’яне, даючи місце іншим квіткам.
Так і життя: знову і знову велить людині переборювати себе, перероджуватись для чогось нового і невідомого.
Все вищими і крутішими стають сходинки, але ні на одній з них нам не знайти спокою.
Ми виліплені Божою рукою для довгих мандрівок; і лише той, хто завжди готовий пуститися в ( Read more... )

" ... І навіть гола, пошарпана правда, при світлі нічних ліхтарів здається красивою. Вона розгублена і невимушена. Збирай її, як намисто. Лелій, як власну дитину. Піклуйся в той момент, коли сама потребуєш підтримки. Годуй свою правду. Дивися їй в очі. Гірка, розтоптана, вона завжди буде твоїми ліками ... " (с) Степан 

( ... маленька дівчинка у моєму серці ... )