Ми сідаємо у потяг під назвою «життя» у момент народження, рухаємось завжди вперед, думаємо, що десь там є станція. Ми дивимося з вікна цього потяга на все, що поряд з нами - на людей, різні речі, квіти, замки, будинки, поля, маленькі та великі міста та села, все що нас оточує …
Проїжджаючи великі міста затримуємо на них погляд, тому що думаємо, ось
(
Read more... )