Я знаю, що ти десь є. От і мама каже, що ти на роботи. Але ж з роботи колись, тай повертаються, еге ж ? І ти повенен повернутись. Давай сьогодні! Оттак, я відкрию очі і ти є, гарний, дужий і обов"язково усміхнений :) Візмеш мене попід руки і посадиш ... прямісінько на стіл. І мама не сваритиме. А тоді скажеш :  "Привіт, Мурашко!" А мені ( Read more... )

       Струмені води легенько лоскочуть кожну клітинку твого стомленого тіла , ( в душІ )

       Над головою щось прошурхотіло і я від несподіванки мовчки втягнула голову в шию. Сірий жвавий голуб приземлився поруч і  вже поважно походжав по перилу балкону ( Read more... )

        Запалюсь від свічки, що самотньо горить на столі. Маленьким вогником блукатиму між людьми, торкаючись їхніх сердець, вселятиму тепло, від якого вони ставатимуть добрішими. Буде більше любові. Можливо, своїм дотиком зумію розтопити крижинку в твоєму серці і ти повернешся до мене як листочок, що повертається до сонечка в пошуках тепла. Я ( Read more... )

     Місяць відверто розглядав її молоде та біле тіло, цілував своїм тьмяним світлом, а вечір огортав приємною прохолодою. А Їй хотілось тепла. Тепла та дотиків, ніжних, трепетних, таких що розбігаються мурашками в усі  куточки тіла. Щоб перебороти це бажання, вона ступила пару кроків по мілкому піщаному дну. Маленькі хвильки бились об босі ноги і ( Read more... )

       О, так, так. Сьогодні знову я цілий день буду пахнути тобою. І ніякі найвишуканіші жіночі парфуми не зможуть для мене перебити твій запах. Навіть ранковий душ його  не змиває. Навіть колеги будуть дивуватись чому з самого ранку мені хочеться співати і чого я так загадково майже безпричинно посміхаюсь. Але вони навіть не здогадуються, що в ( Read more... )

Десь там за поворотом чекала Смерть. Кожен наступний крок  давався все тяжче та тяжче. Я втомилась жити. Втомилась боротись за життя, за кожну хвилину буття. Кожен подих, здається от-от обірветься. І замовкне. Замовкне назавжди. О, Боже , що ж так тяжко? Що так болить, пече і не дозволяє дихати ? Чого так тяжко ? Чому немає сил  на найпростіші ( Read more... )

       Мобільний зрадливо мовчав. Хвилини тягнулись невимовно довго. Цифри надто повільно змінювали одна одну. Надто повільно. Аж несила чекати.  Раз у раз Вона поглядала на годинник, ніби від цього погляду  він  міг рухатися швидше. Вона сердилась. Більше всього Їй не подобалось чекати. Особливо, коли чекання переходило на хвилини. Де? Чого? Чого ( Read more... )

Ти поряд... Я відчуваю тепло твого подиху, вдихаю твій запах і в задоволенні закриваю очі. Я відчуваю дотик твоїх рук і по тілу пробігають мурашки. Не від холоду, від твого тепла. Хочеться, щоб ти не відпускав мене з своїх обіймів. Тремчу з боязні , що ти забереш свою руку і зникне приємне солодко-приємне відчуття. Торкаюсь твої вуст і боюсь, що ( Read more... )