Нічні купання

[mala_murashka]

     Місяць відверто розглядав її молоде та біле тіло, цілував своїм тьмяним світлом, а вечір огортав приємною прохолодою. А Їй хотілось тепла. Тепла та дотиків, ніжних, трепетних, таких що розбігаються мурашками в усі  куточки тіла. Щоб перебороти це бажання, вона ступила пару кроків по мілкому піщаному дну. Маленькі хвильки бились об босі ноги і приємно лоскотали. Зробивши ще декілька кроків вглиб, вона всім тілом лягла на воду і вона прийняла Її у свої обійми. Легка млось огорнула тіло. Руки безшумно розгортали воду. Було легко та приємно. Весь тягар буденних турбот пішов на дно. Тіло очистилось. Стало легше і душі. Повітря стояло напоєне пахощами літнього вечора. Самотньо покрикувала якась нічна пташка, певно, скликаючи дітей додому, та жаби змагались у своїй майстерності. Пропливши ще декілька кругів, Вона вийшла на берег та підхопила сухий рушник.
      Додому поверталась вузькою стежкою між житами. Дихалось легко та вільно. Стомлене тіло тепер хотіло тільки одного - сну. І зовсім скоро ці ще недостиглі колоски перетворяться у лоскітливі хвильки та віднесуть у царство Морфея.