Ми  живемо в надії. Постійно живемо в надії, що "оп" і станеться щось приємне і хороше . А воно "оп" і не стається. Тоді беремо все в свої руки ( так нам здається) та починаємо роздмухувати вогник, вогник надії, вірніше ілюзії, вважаючи, що колись він зможе запалати великим вогнищем. Але дуже ідеалізуючи, те, що підносить нас до небес, ( Read more... )

Десь там за поворотом чекала Смерть. Кожен наступний крок  давався все тяжче та тяжче. Я втомилась жити. Втомилась боротись за життя, за кожну хвилину буття. Кожен подих, здається от-от обірветься. І замовкне. Замовкне назавжди. О, Боже , що ж так тяжко? Що так болить, пече і не дозволяє дихати ? Чого так тяжко ? Чому немає сил  на найпростіші ( Read more... )