Різдво там, де зима.
Матраси треба брати з собою.

Ніч в поїзді, світанкова Ворохта, переїзд на Вороненка.

Ніколи не знала, що залізничні тунелі під охороною.
Обходити неможна фотографувати
Кома відомо де.

Казковий ліс, але я ще сплю.
Прокидаюся від того, що змерзла.
Піднемаємося ялинковим засніженим лісом, як у казці.

( Read more... )

Я колись же писала про то, що ми говоримо, і то, що насправді хочемо сказати часто відрізняється.

Вже не вперше ловлю себе на дії, коли сидячи за ввечері за монітором очікую відповіді на питання, які зависли десь у повітрі, просторі, заплуталися у всіляких соцмережах або десь у підсвідомості та й не були задані, марна справа.

Десь серед того ( Read more... )

Якщо ти мені не дзвониш, значить в тебе всьо добре?
Іноді буває, коли з твого життя якось поступово непомітно хтось зникає.
Коли спочатку нема часу щоб зустрітися кожнен день після роботи, потім на вихідні випити філіжанку як ви це робили раніше, потім раз на місяць, потім взагалі. Коли ти вже й сама не дзвониш, бо поговорити нема часу або нема про ( Read more... )

Люблю вертатися ( Read more... )

Ну принаймні я давно хотіла спробувати трішки побути чарівницею )

Отже, постараюся виконати виконаю будь-які перші ваші 22 бажання.
Або просто може хтось давно щось хотів мене попросити.
Відписуйтеся кому і що в коментарях тут або в фб )))


( Read more... )

але ж словами насправді не опишеш ані рожевий ранок, що починає приходити десь з далеких вершин і ти женеш йому назустріч, тому що десь там на межі з сонцем був обіцяний сніданок.
не опишеш як сіра багнюка прилипає до ніг і вони стають тяжкими.
як ти ідеш крізь осінь, шерудиш жовто-червоним листям, наступаєш на голки, продираєшся крізь ялинки, як  ( Read more... )

коли день починається за кілька годин до світанку
коли враження не вкладаються в те, що можна пережити за двадцять годин
коли ти міняєш тепле ліжечко і ковдру на кількасот кілометрів вбитої дороги
коли раніше це все здавалося надзвичайно дивним і кайфовим, то тепер це просто чергова доза, без якої ти не існуєш

Яблуниця - Хомяк - Полонина Хомяків - ( Read more... )

Не хочу розказувати де був підйом, і скікі часу зайняв спуск, як варили гречку, як штурмували дизель у Франику, як намагалися втекти якнайдалі від натовпів підкорювачів вершин, що прокинулися від сплячки і повиповзали зі своїх нор де повище гріти свої сраки.Просто люблю, коли я тут ( Read more... )

хотіла написати багато
про те, що я покинула команду успіху і тепер ІТ
про те, що два тижні мої колишні співробітники зізнавалися у вічному коханні і так, що хотілося ридати
про те, що насправді я за ними скучила
про те, що зняла костяну ногу і на наступний день заперлася на Середньоверецький перевал, думала що там і залишуся
про те, що здається літо ( Read more... )

Подорожнє

Ніч, елекртичка, ровером через кордон - такі вже звичні та буденні речі :)

Три з половиною доби автобусного переїзду, з людьми, які щогодини і щохвилини стають ближче і ближче. Цікаво спостерігати, як руйнуються стіни. Коли спочатку всі чужі, з-під лоба оцінюють одне одного. Чужі і колючі. Проходить якихось годин шістесят у замкненому ( Read more... )