розлилася тиша над містом над дахом у хаті
трамвай відсахнувся від себе у темній вітрині
ми були крилаті ми знали про те що крилаті
і пір’я літало в кімнаті із крил та з перини
ми бачили руки лиш руки і рухи і очі
і крила могутні незвично тяжіли на спині
так було щоночі так було щодня і щоночі
і зорі дивились крізь вікна достиглі і сині
(
Read more... )