тепло

[ku_bo]

не видмухай тепло із прибраних полів
з полишених степів із серця що пусте
так мало у житті хотів і розумів
та все що справді є
звичайне і просте

мотиви цих пісень звичайні і прості
мотиви цих людей прекрасні і сумні
І місяць до ставку поміж долоні втік
і впав до її ніг
і світиться на дні

не видмухай тепло зі згашених багать
із лісу що його вкриває падолист
на яблунях плоди незібрані горять
мисливці йдуть у ліс
і чути їхній свист

вдихай оце життя у маківки дітей
очами зігрівай небесне полотно
гойдається усе як час йому прийде
тому не все одно
у тому-то й воно

не викажи себе в вечірніх молитвах
назвавши на імя хто серцю дорогий
у хмари заглядай і видихай слова
спокусу збережи
але прости борги