( Read more... )

( Read more... )

( Read more... )

Я добре знала, коли ми поїдемо, вона порпатиметься у речах. спершу ходитиме довкола машини, буде пильно вглядатися у темний салон: що то, таке жовте, прикрите ковдрою, а там, здається, якесь взуття. їй буде так цікаво, що доведеться навіть протерти пил на задньому склі. інакше важко розібрати обриси речей, накритих поліетиленом.

( згодом вона піде у будинок. уважно огляне кімнату, буде гладити і обережно нюхати простирадла. )

Як і минулого разу, подарунок від Снігуроньки прийшов вже опісля Нового року, тому чарівно продовжив свято, подарувавши ще кілька днів солодкого очікування і передчуття дива, яке сталося для мене вчора :))

Зразу це виглядало так:


( Read more... )

Вихідні в селі - це я люблю. особінно коли там немає шквалового вітру і дощу цілодобово.
( Read more... )

Хтось зливає в мережу все те, що він вважає кращим у собі (незалежно від того, чи дійсно воно там є). хтось - те, що не шкода винести назагал. більшість про це знає. тому мені інколи хочеться попередити. чи навіть - попереджати тих, хто намагається знайти в моєму жж, моїх віршах, фото, випадкових висловах, коментарях, музиці, яку я слухаю, кольорах ( Read more... )

Раніше це була цінність - купа бруду і сміття на козириках над під*їздами. все здавалося особливим. серед бруду і бур*яну виходило уявляти дивовижні речі, за якими завжди дуже хотілося злазити. у дітей так часто буває. диво десь поруч, його можна відчути на дотик, у нього є свій присмак і запах, в ньому є маса ( ідентифікуючих дрібниць )

прийшла особлива гостя. дуже гарна і дуже-дуже здалеку :)
ось її ексклюзивні ( фото )

Коли мені було шість років, я довго лежала у лікарні, чи навіть - у лікарнях. а проте, зараз не можу згадати про той час нічого поганого. зате пам*ятаю дещо добре. здається, вся справа була у запалених мигдалинах. зараз вже важко сказати. не пам*ятаю навіть лежала я сама чи з мамою. друге, звісно, вірогідніше. але хтозна, все-таки шість - серйозний ( Read more... )