Я люблю їздити у Рівне. Тут натуральна кава по 3 гривні :)

( Read more... )

Вперше я серйозно замислилась над тим, як треба змінити ландшафт міста, цього року, після перегляду фільму "Перетворення Боґоти". А потім, як і завжди, тема сама почала мене шукати ( Read more... )

Якщо ви їдете у Вільнюс, то вам треба не забути побувати в районі Ужупіс - Заріччя по-нашому, бо знаходиться він за річкою Вільня, якщо йти від центру.
У 1997 році богемний район Ужупіс в центрі Вільнюса оголосив себе республікою художників і романтиків. Кажуть, що ця республіка має не тільки кордони й дорожні знаки, але й президента, міністрів, ( Read more... )

У цій країні бути велосипедистом - це не треба думати про кляті бордюри, не треба шукати велодоріжок і велопарковок, можна просто їздити, відчувати на своїх щоках вітер, вдихати місто, вузькі вулички і усмішки перехожих.


( Read more... )

Британський архітектор Сем Мартін продовжує розробляти проект SkyCycle, що передбачає систему підвісних велосипедних шляхів, повністю відокремлених від автомобільних доріг. За його словами, до 2020 року кількість велосипедистів у Лондоні зросте до 1,5 мільйонів осіб. Оскільки не можна до безкінечності розширювати традиційні велодоріжки, вирішити ( Read more... )

Важко усвідомлювати, що ти - це результат складної взаємодії хімічних процесів, де рівень гормонів, стан щитовидки і робота надниркових залоз впливають на твій ріст, вагу, волосся, настрій. Трохи вроджених схильностей, а решта - складний механізм хімічної взаємодії. Чистої води хімія і фізика. Хімічні речовини, які формують твою зовнішність, стан ( Read more... )

Я нічого не встигаю робити вдома. Але завтра після роботи я йду на ГогольFest!

Оце думала, що подарувати мамі на день народження. Усілякі картини, настінні годинники і статуетки у нас в родині не дарують, мабуть, вважають, що це непрактичні речі. Хоча, насправді, будь-які подарунки - це приємно ( Read more... )

Перше наше враження, коли ми прилетіли в аеропорт в Батумі о 12 ночі, - це “таксінада”. Щойно ми вийшли  з будівлі аеропорту, як нас обступили чорняві такстисти, і всі, як один, запитували: “Таксі нада?”. Мені аж стало не по собі, бо це трохи було страшнувато, вони нас щільно обступили і щось голосно говорили.
Друге враження - це грузинська ( Read more... )

Читаю "Танго смерті" Юрія Винничука. Давно люблю читати Винничука. Він, знаєте, смачно пише, у нього красиві сюжети і трохи з перцем. Тему любощів він так витончено розкриває, аж дух захоплює - це ж треба так вміти писати?!
( Read more... )