ОПОВІДІ Тао Юаньміна та Ван Вея про утопічне поселення біля Джерела Забуття (Вулін'юань) мали далекі відлуння та аналоги у багатьох пізніших європейських сюжетах (послання Пресвітера Йоана, легенди про Біловоддя, повідомлення Ральфа з Коґсхолла про «зелених дітей» тощо), але є й зовсім недавній схожий випадок, що стався з Еженом Кансельє, учнем ( Read more... )

«ГРЕКИ з їхнім першокласним математичним та науковим розумом зробили чималі відкриття у механіці та інших прикладних науках, але так і не здійснили, маючи для того усі можливості, той вагомий крок, що його зробила західна людина на початку сучасного періоду, перетнувши міст між теорією й практикою, застосувавши знання в оперативних цілях. Чому так ( Read more... )

СТАРА літературна мова Китаю, вень янь (文言), своєю побудовою передбачає поезію димчасту, захмарену, розфокусовану. На Заході до схожих структур прийшли десь у другій половині ХІХ століття. Езра Паунд, який глибоко вивчав китайських класиків, свого часу був вражений, коли зустрів засоби, притаманні тогочасним французьким символістам, у творах Ван ( Read more... )

ЗДАЄТЬСЯ, перший російський психоделічний письменник. Недарма його високо оцінював Гоголь і, мабуть, не випадково саме його твір підняли, коли вирішили зробить радянську відповідь Yellow Submarine. «Сильфіда» (1837 р.): через деревенську нудьгу поміщик захопився читанням алхемічних трактатів (згадуються Парацельс, де Вілланова, Луллій, граф ( Read more... )

ЩОЙНО десь зайде мова про щось цікаве: порожню Землю, космічну кригу, палеоастронавтів, розенкрейцерів, «червоточину» у Версалі, інцидент з дятловцями - неодмінно вигулькують красавці, які починають белькотати щось про «бритву Оккама». Перш ніж у кількатисячний раз заходитися скретчити цю олдскульну платівку, хоч би хто замислився про те, чи взяла ( Read more... )