ти ж сам хотів такого життя...Ми з друзями вибралися з містечка і поїхали у ліс. Там був наметовий табір для туристів. У спорудах під накриттям із зеленого брезенту проживали гості як з побережжя, так і з інших країн. Їх приваблювали джунглі, екзотичні рослини, тропічний місяць вночі ( Read more... )

сон у трьох частинах

У потязі...
Був жаркий літній день. Їхали якось я, брат та ще якійсь знайомі й незнайомі мені люди у потязі. Навколо - слабко-хвиляста місцевість степового типу. Дерев майже не було - нагадувало африканську савану чи американські прерії. У захопливих розмовах години пролітали, наче хвилини...
( читати більше про зникнення )

Колись давно жив собі один мореплавець. У маленькому містечку десь на березі моря. Людська пам'ять, може, б не зберегла його імені, якби не дивна історія, яка з ним трапилася...
Звали юного мореплавця Вольдемар. Може, Володимир, чи Володимер - все залежить, якої народності оповідач. Ми ж не будемо заглиблюватися у такі деталі, а продовжимо історію.

( читати дальше про міраж Країни юності )

Якось дід мені повідав. А йому його дід. І так з давніх-давен...

( читати дальше про народну пам'ять )

( віршована історія про сніжинку )

діалоги про...

( Ти віриш в бога? )

      Marbella...

Осяяна еспанським сонцем, ти ніжно гортала моє волосся своїми тендітними пальчиками...
      Хвилі моря лоскотали шкіру... Я ловив маленьких крабів, яких ти спочатку боялася, а потім уважно розглядала, тихо зойкала, коли вони намагалися тебе вщипнути і потім мило посміхалася, зрозумівши, що нічого страшного вони тобі не ( Read more... )

    у ніжних обіймах Барселони...

Того року море було напрочуд спокійним... Завершувалося літо, а притік туристів до Барселони навіть не зменшувався... Тисячі охочих поніжитися на гарячому пісочку прогулювалися набережною та у найбільш спекотну пору дня захоплювали парки й інші прохолодні місця...

Монтжуїк дихав прохолодою... Зелень гори, ( Read more... )

одного разу у привітній бухті...

( Чи давно то було, чи ні... але десь поміж провулками старої Ґенуї витає давня історія... )

подих моря...

Старенька маленька каварня Di Cardarelli Antonio десь у вузькім провулкові via Ravecca 28 Rosso знайшла мене сама... Підстаркуватий, але завжди молодий власник привітно посміхнувся і приготував мені смачне капуччіно (досить дешево, як на ті краї), яке після невеличкої порції цукру стало просто божественним. Кілька столиків створювали ( Read more... )