Вихідні. Більше ніж вихідні.
Повітря свіже після дощу. У місті мало машин і людей. Ранкова кава і чудовий радісний настрій.
Проте важко знову налаштувати себе на активний робочий лад.
На телекомпанії майже нікого немає, адже для всіх вихідні ще тривають. А у нас тут дед лайн. Тож треба побороти у собі бажання гуляти містом, вигулювати столицею всіх хто приххав на ці декілька днів.
А їх насправді багато. Рідний Пітер, кохана Одесса, весела Москва, поляки, німці, і ще купа народу з інших міст України і не тільки.
А я не хотіла іти на Вибух (http://bang.ukrabilly.com/).
Дуже рада, що пішла, що всіх побачила. Було якось не так як всі минулі роки. Якось душевніше. Сімейно мабуть. Можливо тому, що небуло типового для фестивалю алкотрешу, радощів вистачало і без цього. Можливо тому, що я сприймаю це все якось інакше, аніж усі роки до цього.
У будь якому разі травневі вихідні пройшли чудово. І я навіть не шкодую, що не вийшло поїхати кудись за місто чи до моря.
Щодо самого Вибуху, напишу трошки згодом, коли всі вже порозїзджаються, і можна буде зібрати всі відчуття та емоції до купи.
А поки дякую всім, хто так порадував своєю присутністю.
Поки ви гуляйте Києвом, я сиджу заглибленна у писанину сценарієв і закадрових текстів. А ввечері, якщо все встигну, - автерпаті.
Треба встигнути. Хочу продовження прекрасних вихідних і попрощатись з Одесою, адже вони всі сьогодні їдуть.
Намаганню сконцентруватись заважають запахи травневих вулиць, думки про останні три дні, та посмішка, що ніяк не сходить з обличча.