Повернення до буденного.
А укрзалізничні потяги висмоктують зі столиці позитив щойноминулих вихідних. Розвозять їх по іншим містам і власним домівкам.
А у мене кипить робота. Плавляться міски і невистачає 24 годин у добі.
Крім того всі дружно намагаємось розібратись з планами на наступні два місяці.
Запиваю кавою власні ідеї і тексти та намагаюсь не відволікатись на прємні спогади про останні декілька днів.
Я знала що квітень просто не міг завершитись інакше.
На наступних вихідних буду в Одесі. Знову.
У мене відчуття що за останні декілька місяців, я проводжу там більше часу, а ніж в Києві.
Проте на цей раз буду відпочівати. Просто три дні гуляти улюбленим містом і не думати про роботу.
Принаймні спробую.
