Поза містом на зелному ганозоні нашого маленького раю ми валяємось і дивимось у небо.
І так ніби ми звідси і не зникали. Так ніби цього року небуло, а ми от так і лежимо.
Полювання на відчуття. Загострені. Від перенасичення радістю. Від сонця і теплого повітря. Від відаленості метушливого міста. Від своїх, що поряд. Від нічних посиденьок на терассі, занурившись у затишну ковдру. Від ранкової кави на газоні. Від того, що тут якось дуже дуже добре.
Великдень пройшов сімейно і затишно.
І вчора ми відкрили сезон маленького раю.