Отже, весна добігла фіналу. Але, як на мене, зовсім не логічно. Бо якби я могла керувати логікою - я б ніколи і ні за що не завершувала цю весну. Я б змінила всі правила і дозволила б їй бути безкінечною. Але це не в моїх повноваженнях. Може і на краще, бо хто його знає що там попереду. Калейдоскоп існування каже про те що там літо. А яким воно буде ніхто не знає. Я знаю лише те, що це літо 2013, а значить воно обов'язково буде яскравим! Якщо новорічна концепція "якзустрінештакіпроведеш" все ж таки працює, то і у цьому літі я буду щасливою.
Був би він поряд. Напевне, невід'ємною умовою ідеальності відчуттів є переплетення пальців і блиск у цих очах, що навпроти.
А все інше і так буде. Подорожі і враження, міста і країни, миті і полювання на відчуття, погляди і посмішки, нові історії та персонажі. Все буде! І, не виключено, що буде добре.
Я вірю у це літо. Так само, як я повірила у цю, найпрекраснішу у світі, весну. Ти, головне, тримай мене за руку. А все інше буде. Я знаю це напевне. Тож я готова увірватись у літо і пустити його у себе навзаєм. Готова наповнитись ним і розчинитись у його сонячному буденні.
Я готова насичуватись, навіть, перенасичуватись враженнями. За для того, щоб осінніми вечорами, коли на вулиці буде мряка й дощитиме, ми сиділи на затишних київських балконах і харчувались натхненними спогадами про найкраще у світі літо. А чому б і ні?
Posted via
LiveJournal app for iPhone.