Тевтонський орден. Перший цегляний замок
Перші замки тевтонів в землі прусській були дерев’яними. Частокол, оточений ровом, всередині вежа останньої оборони і невелике передзамче, яке слугувало для господарчих справ. Така структура замку пішла від того самого дуба, на якому в Старому Торуні лицарі оборонялися від Прусів. Дерев’яні замки були річчю легко транспортованою, - не сподобалось на цьому пагорбі - переїхали на наступний. Вони могли виникнути навколо будь-якого великого дуба. Але не надійною. Вони добре горіли. Прусські так само добре горіли, але історики сходяться на тому, що тевтонські горіли трохи яскравіше і ефективніше. Все ж таки німецька якість. Для самих прусів то була добра забавка - спалити тевтонський замок. Зводити твердині з каменю, подібні Монфору чи Торону, лицарям так само не виходило. Не було з чого і не дуже було кому. Такий стан справ магістру не подобався.
- Де ж і як, пруси його візьми, нам майстрів набрати, як і від кого каменю привезти, - міркували вони на нарадах, зібраннях та засіданнях
Не довго думали, не довго гадали, а побачили, що в землях тих є багато глини. Запросили каменярів і цегельників з Німеччини. І звели вони на місці польського міста Постольско ось такий замочок.
Збудували таку собі з цегли свою чудову хатинку. Першу муровану серед тевтонських замків, до речі, згадану аж 1237р.
Місто навколо назвали Торунем, або Торном. Назва походить від замку Торон, яким тевтони на той час ще володіли у Святих землях. Орден дуже любив дублювати назви, чи то з погляду на пам’ятку про свої досягнення, чи з міркувань ностальгії. Скоріш і те, і друге. Доказом тому є вежi на гербі міста, як пам’ятка про той самий дуб-вежу.
Посередині звели вежу останньої оборони, а досить тісне подвір’я оточували житлові приміщення: дорміторіум (казарми, в яких жила братія), та службові приміщення. Вони ховалися за галереями.
Структура замка, по суті, була типовою для комтурських замків. Комтур - то очільник територіальної одиниці лицарсткого ордену. Всього комтурств у землі Пруській було. Тут тримали військову залогу, яка при нагоді викликалася для походу або захищала замок. Так, в замку Торуня було лицарів та солдат. Замок складався з Вежі останньої оборони, власне замку та широкого передзамча.
Вежа була шестикутною. Призначалася для останнього прихистку гарнізону замку, на випадок прориву противника в середину. На відміну від французьких донжонів, в ній ніхто не жив.
Її руїни можна побачити в розсипу на передзамчу.
Замок було організовано раціонально і таким чином, аби він міг витримати оборону та задовольнити потреби невеликого гарнізону. Кімната Комтура розташовувался поряд з залою зібрать - капітулярієм:
Тісненька, але і комтур - не герцог який, монах, то ж мусив жити в спартанських умовах:
По другий бік розташовувалися келії братії.
Через капітулярій можна було потрапити до каплиці, яка була обов'язковою для всіх замків в той час. Вперше каплиця торуньського замку згадується 1263 року:
Коло каплиці - маленька захристія, в якій священник готувався до месси.
В тому ж крилі розташовувалася кухня, в якій готувалися всілякі страви:
Між костелом та кухнею була їдальня - рефлекторій, в якому братія приймала їжу. А над - дорміторій - спільна спальня. Руїни зовнішньої стіни спальні добре видно з різних сторін.
Вино і продукти братія зберігала в підземеллях.
Входи було два - зі сторони подвір’я та кухні. Це, аби кухарям легше носилося та ближче бігалося.
Саме тут добре видно, що для фундаментів замку використовувалась не тільки цегла, але і каміння, яке, очевидно, або збирали по лісах, або залишилось від Постолска.
В середині і досі зберігається винце.
Вентиляція забезпечувалася через вікна:
Колись тут працювали обліковці та бухгалтери:
Підмайстри займалися господарською діяльністю.
Нині тут, кажуть водяться привиди. Може, який лицар і навідується ночами, ми про те не знаємо. Вцілому в підвалах прохолодно та малолюдно.
Окремою будівлею стояло гданісько, себто туалет. Тевтонці були чистоплотними і, на відміну від інших, під стінами рідно гидили. Гданісько могло стояти над якимсь урвищем, потоком, як от в Торуню. Всього їх збереглося чотири: Торуню, Квідзину, Ковелево-Поморському та Мальборку.
До гданіська треба було бігти швидко, рішуче довгим коридором. В ньому вільно могли розминутися двоє. Оскільки лицарі були людьми аскетичними, спортивними, то бігали вони справді прудко.
Замок оточувало широке передзамче, воно тримало першу оборону від бажаючих потрапити до воріт, слугувало для господарського призначення. Зовнішня лінія оборони призначалася для стримання наступаючого ворога.
Коридор і саме гданісько добре слугували для оборони передзамча, яке оточувало замок.
Коло гданіська на потоку, що відгороджував Нове місто від замку та Старого міста, розташовувались великий
та малий млини.
Під стіною притулилася кузня:
А коло брами в сторону Нового Міста
стояв собі інферноріум. Орден традиційно вважав себе лікувально-профілактичним закладом загальної терапії із головлікарем, дохторами та медсестрами. Садиба головголовлікаря знаходилася в Ельблонгу.
Млинарська брама вела безпосередньо до Нового Міста:
Ще одна брама вела до дороги з нижньої частини передзамча до старого міста:
Замок розбудовувався протягом всього XIV століття, аж поки Грюнвальдска битва та події по ній не зупинили розвиток ордену.
Всі частини:
1. Тевтонський орден. Helfen - Wehren - Heilen!
2. Тевтонський орден. Частина 2. На берегах Вісли
3. Тевтонський орден. Перший цегляний замок
4. Тевтонський орден. Торгове місто Торунь
5. Тевтонський орден. Перша столиця в Прусії
6. Тевтонський орден. Тільки вперед. Марієнвердер-Квідзин.
7. Тевтонський орден. Дбаємо про тили. Радзинь-Хелмінський
8. Тевтонський орден. Ризькі мечоносці.
9. Тевтонський орден. Завоювання Помезанії.
10. Тевтонський орден. Погезанія
11. Тевтонський орден. Бальга
- Де ж і як, пруси його візьми, нам майстрів набрати, як і від кого каменю привезти, - міркували вони на нарадах, зібраннях та засіданнях
Не довго думали, не довго гадали, а побачили, що в землях тих є багато глини. Запросили каменярів і цегельників з Німеччини. І звели вони на місці польського міста Постольско ось такий замочок.
Збудували таку собі з цегли свою чудову хатинку. Першу муровану серед тевтонських замків, до речі, згадану аж 1237р.
Місто навколо назвали Торунем, або Торном. Назва походить від замку Торон, яким тевтони на той час ще володіли у Святих землях. Орден дуже любив дублювати назви, чи то з погляду на пам’ятку про свої досягнення, чи з міркувань ностальгії. Скоріш і те, і друге. Доказом тому є вежi на гербі міста, як пам’ятка про той самий дуб-вежу.
Посередині звели вежу останньої оборони, а досить тісне подвір’я оточували житлові приміщення: дорміторіум (казарми, в яких жила братія), та службові приміщення. Вони ховалися за галереями.
Структура замка, по суті, була типовою для комтурських замків. Комтур - то очільник територіальної одиниці лицарсткого ордену. Всього комтурств у землі Пруській було. Тут тримали військову залогу, яка при нагоді викликалася для походу або захищала замок. Так, в замку Торуня було лицарів та солдат. Замок складався з Вежі останньої оборони, власне замку та широкого передзамча.
Вежа була шестикутною. Призначалася для останнього прихистку гарнізону замку, на випадок прориву противника в середину. На відміну від французьких донжонів, в ній ніхто не жив.
Її руїни можна побачити в розсипу на передзамчу.
Замок було організовано раціонально і таким чином, аби він міг витримати оборону та задовольнити потреби невеликого гарнізону. Кімната Комтура розташовувался поряд з залою зібрать - капітулярієм:
Тісненька, але і комтур - не герцог який, монах, то ж мусив жити в спартанських умовах:
По другий бік розташовувалися келії братії.
Через капітулярій можна було потрапити до каплиці, яка була обов'язковою для всіх замків в той час. Вперше каплиця торуньського замку згадується 1263 року:
Коло каплиці - маленька захристія, в якій священник готувався до месси.
В тому ж крилі розташовувалася кухня, в якій готувалися всілякі страви:
Між костелом та кухнею була їдальня - рефлекторій, в якому братія приймала їжу. А над - дорміторій - спільна спальня. Руїни зовнішньої стіни спальні добре видно з різних сторін.
Вино і продукти братія зберігала в підземеллях.
Входи було два - зі сторони подвір’я та кухні. Це, аби кухарям легше носилося та ближче бігалося.
Саме тут добре видно, що для фундаментів замку використовувалась не тільки цегла, але і каміння, яке, очевидно, або збирали по лісах, або залишилось від Постолска.
В середині і досі зберігається винце.
Вентиляція забезпечувалася через вікна:
Колись тут працювали обліковці та бухгалтери:
Підмайстри займалися господарською діяльністю.
Нині тут, кажуть водяться привиди. Може, який лицар і навідується ночами, ми про те не знаємо. Вцілому в підвалах прохолодно та малолюдно.
Окремою будівлею стояло гданісько, себто туалет. Тевтонці були чистоплотними і, на відміну від інших, під стінами рідно гидили. Гданісько могло стояти над якимсь урвищем, потоком, як от в Торуню. Всього їх збереглося чотири: Торуню, Квідзину, Ковелево-Поморському та Мальборку.
До гданіська треба було бігти швидко, рішуче довгим коридором. В ньому вільно могли розминутися двоє. Оскільки лицарі були людьми аскетичними, спортивними, то бігали вони справді прудко.
Замок оточувало широке передзамче, воно тримало першу оборону від бажаючих потрапити до воріт, слугувало для господарського призначення. Зовнішня лінія оборони призначалася для стримання наступаючого ворога.
Коридор і саме гданісько добре слугували для оборони передзамча, яке оточувало замок.
Коло гданіська на потоку, що відгороджував Нове місто від замку та Старого міста, розташовувались великий
та малий млини.
Під стіною притулилася кузня:
А коло брами в сторону Нового Міста
стояв собі інферноріум. Орден традиційно вважав себе лікувально-профілактичним закладом загальної терапії із головлікарем, дохторами та медсестрами. Садиба головголовлікаря знаходилася в Ельблонгу.
Млинарська брама вела безпосередньо до Нового Міста:
Ще одна брама вела до дороги з нижньої частини передзамча до старого міста:
Замок розбудовувався протягом всього XIV століття, аж поки Грюнвальдска битва та події по ній не зупинили розвиток ордену.
Всі частини:
1. Тевтонський орден. Helfen - Wehren - Heilen!
2. Тевтонський орден. Частина 2. На берегах Вісли
3. Тевтонський орден. Перший цегляний замок
4. Тевтонський орден. Торгове місто Торунь
5. Тевтонський орден. Перша столиця в Прусії
6. Тевтонський орден. Тільки вперед. Марієнвердер-Квідзин.
7. Тевтонський орден. Дбаємо про тили. Радзинь-Хелмінський
8. Тевтонський орден. Ризькі мечоносці.
9. Тевтонський орден. Завоювання Помезанії.
10. Тевтонський орден. Погезанія
11. Тевтонський орден. Бальга