Цей коментар НЕ має на меті дати оцінкуlovkyj_manFebruary 5 2013, 21:07:10 UTC
От моє спостережння. Коли щось в просторах інтернету зроблено наче неправильно, тягне написати відповідь типу "горітє в аду". Просто вказати, що це погано. На жаль, це сприймається аудиторією зі скрипом. От нещодавна дискусія в блозі Негребецького -- на мій погляд майже тотожного крику душі: http://nehrebeckyj.livejournal.com/220733.html
І я починаю думати, що аудиторія все ж права (wisdom of the crowds). Не в банальному сенсі "сначала сам дабєйся", а в тому, що той, кому дано написати, має писати, а не мучитись та рефлексувати від того, що він написав би краще. Мені здається, це варто обговорення.
Re: Цей коментар НЕ має на меті дати оцінкуzzzulfiyaFebruary 5 2013, 21:14:26 UTC
я прочитала гілку, і з вами погоджуюсь - що треба школу робити, негребецький може, просто совісливий, і не хоче, аби його використали з комерц метою чи просто скромний. в нього треба з'ясувати. якби йому кількоро людей сказали: давай ми принесем камеру, запишем лекцію твою і поширимо, думаю він не відмовився би.
а мені - скажіть простими словами, що ви мені хочете сказати, бо я не зрозуміла, якщо чесно - що зі мною не так.
Re: Цей коментар НЕ має на меті дати оцінкуlovkyj_manFebruary 5 2013, 22:22:36 UTC
По простому так: коли Ви сварились на Забужко просто так -- це було неправильно. А коли Ви взяли в неї інтерв"ю і запитали все, що Вас цікавило -- стало правильно.
Думка напевно в тому, що багато людей не роблять роботу добре не тому, що не хочуть, а тому що вони правда не вміють інакше. Звичайно, є і такі, що не хочуть, але мова не про них. А тим, що не вміють, або ніколи не бачили як треба робити, допомогти критикою не можна. Можна допомогти навчанням та даючі кращі зразки. В цьому, наприклад, була би найвища мета ragu.li-в: не стібатись, а протиставити лайно і цукерки в моді, так, щоби в людей розвивався смак.
Re: Цей коментар НЕ має на меті дати оцінкуzzzulfiyaFebruary 5 2013, 23:03:54 UTC
Дружищє, цих людей однаково тільки чомусь і просувають, аби вони поширювали профанацію і сиділи не на своїх місцях. Так оця коритна канва для постколоніального дискурсу ніколи не закінчиться. І Забужко, яка в свою чергу, ніби й бачить і описує це, сама біжить, щоб загрузнути в тому ж болоті. Від цього гірко
( ... )
думала, що то ви Забужку так обзиваєте - Скоромощенко:)
теж різануло по очах оце випинання себе в Шевельові. вона і книжку видала, переписку себе з ним - я спочатку розігналась її купити, а погортала і відставила, з тієї ж причини: "галантєрєйщик і кардінал - ета сіла!". тут навіть не в нескромності справа, а якось так... ну, не може бути ведучий одночасно і центральним дискусантом і модератором.
а Павличко... все так, в яблучко критика... на жаль:(
Я з тих же міркувань не схотіла видзьобувать насіння про Шевельова з "Забужкового" гарбуза.
"Обєзьяну всє узналі, обєзьяна - никого". Люди, які пнуть про інших спогади писать - це навпаки: "Обєзьяна всєх знавала, обєзьяну же - нікто". Делікатність повинна буть важливішою за самопіар, якщо це справді повага і данина видатній людині і пам'яті друга.
До речі, Ранєвська, це передчуваючи, спалила щоденники - і то, Щєглов навидрочував дві з половиною книги, з заголовком, зокрема "Судьба-шдюха". А я ше бачила "Анекдоти от Раневской", де про нових рускіх є анекдоти.
Re: так отожgloria_maFebruary 6 2013, 10:24:41 UTC
мабуть треба до будь-яких спогадів про когось, треба писати передмову з детальною характеристикою того, хто згадує, щоб якось убезпечити читача від можливих фантазій автора:).
Завдяки тобі, Зульфія, я хоч коротко подивилась, хто така тая Соломия Павличко і бачу, що, видно, ми з нею подібних гамериканських ідей начиталися, бо вона 10 років тому говорила саме те, що зараз спромагаюся донести я. )
Так що, дякую дуже. Я її ще почитаю подробніше, але дуже цікаво! Хоч вона і була папєнькіна дочка і їй було легше, але вона молодець, думала своєю головою. Я ще не второпала, від чого вона померла така молода, але я знайду і почитаю.
З тезисами її я згодна, і з твоїм дописом дуже згодна. Дякую дуже. Це вже вкотре ти показуєш цікаві речі, які б я інакше не бачила.
Вона померла у ванні, готуючись до зустрічі Нового року приймала ванну, в ванні була колонка, витяжка не спрацювала і Соломія Павличко просто отруїлась чадним газом. Швидка не врятувала. Вдома була її донька, тоді - зовсім ще дитина. Вже й не пам'ятаю, звідки я дізналась - чи хтось розповів, чи читала десь.
Соломія Павличко померла від серцевого нападу у власній ванні перед новим 2000 роком. 30 чи 31 грудня. Чим папєнькіній доньці легше за мамєнькіного синочка вивчати іноземні мови, я не знаю.
Comments 69
http://nehrebeckyj.livejournal.com/220733.html
І я починаю думати, що аудиторія все ж права (wisdom of the crowds). Не в банальному сенсі "сначала сам дабєйся", а в тому, що той, кому дано написати, має писати, а не мучитись та рефлексувати від того, що він написав би краще. Мені здається, це варто обговорення.
Reply
якби йому кількоро людей сказали: давай ми принесем камеру, запишем лекцію твою і поширимо, думаю він не відмовився би.
а мені - скажіть простими словами, що ви мені хочете сказати, бо я не зрозуміла, якщо чесно - що зі мною не так.
Reply
Думка напевно в тому, що багато людей не роблять роботу добре не тому, що не хочуть, а тому що вони правда не вміють інакше. Звичайно, є і такі, що не хочуть, але мова не про них. А тим, що не вміють, або ніколи не бачили як треба робити, допомогти критикою не можна. Можна допомогти навчанням та даючі кращі зразки. В цьому, наприклад, була би найвища мета ragu.li-в: не стібатись, а протиставити лайно і цукерки в моді, так, щоби в людей розвивався смак.
Reply
Reply
теж різануло по очах оце випинання себе в Шевельові. вона і книжку видала, переписку себе з ним - я спочатку розігналась її купити, а погортала і відставила, з тієї ж причини: "галантєрєйщик і кардінал - ета сіла!".
тут навіть не в нескромності справа, а якось так... ну, не може бути ведучий одночасно і центральним дискусантом і модератором.
а Павличко... все так, в яблучко критика... на жаль:(
Reply
"Обєзьяну всє узналі, обєзьяна - никого". Люди, які пнуть про інших спогади писать - це навпаки: "Обєзьяна всєх знавала, обєзьяну же - нікто". Делікатність повинна буть важливішою за самопіар, якщо це справді повага і данина видатній людині і пам'яті друга.
До речі, Ранєвська, це передчуваючи, спалила щоденники - і то, Щєглов навидрочував дві з половиною книги, з заголовком, зокрема "Судьба-шдюха". А я ше бачила "Анекдоти от Раневской", де про нових рускіх є анекдоти.
Reply
Reply
Reply
Так що, дякую дуже. Я її ще почитаю подробніше, але дуже цікаво! Хоч вона і була папєнькіна дочка і їй було легше, але вона молодець, думала своєю головою. Я ще не второпала, від чого вона померла така молода, але я знайду і почитаю.
З тезисами її я згодна, і з твоїм дописом дуже згодна. Дякую дуже. Це вже вкотре ти показуєш цікаві речі, які б я інакше не бачила.
Reply
Швидка не врятувала. Вдома була її донька, тоді - зовсім ще дитина. Вже й не пам'ятаю, звідки я дізналась - чи хтось розповів, чи читала десь.
Reply
Чим папєнькіній доньці легше за мамєнькіного синочка вивчати іноземні мови, я не знаю.
Reply
Reply
Leave a comment