Завдяки тобі, Зульфія, я хоч коротко подивилась, хто така тая Соломия Павличко і бачу, що, видно, ми з нею подібних гамериканських ідей начиталися, бо вона 10 років тому говорила саме те, що зараз спромагаюся донести я. )
Так що, дякую дуже. Я її ще почитаю подробніше, але дуже цікаво! Хоч вона і була папєнькіна дочка і їй було легше, але вона молодець, думала своєю головою. Я ще не второпала, від чого вона померла така молода, але я знайду і почитаю.
З тезисами її я згодна, і з твоїм дописом дуже згодна. Дякую дуже. Це вже вкотре ти показуєш цікаві речі, які б я інакше не бачила.
Вона померла у ванні, готуючись до зустрічі Нового року приймала ванну, в ванні була колонка, витяжка не спрацювала і Соломія Павличко просто отруїлась чадним газом. Швидка не врятувала. Вдома була її донька, тоді - зовсім ще дитина. Вже й не пам'ятаю, звідки я дізналась - чи хтось розповів, чи читала десь.
Соломія Павличко померла від серцевого нападу у власній ванні перед новим 2000 роком. 30 чи 31 грудня. Чим папєнькіній доньці легше за мамєнькіного синочка вивчати іноземні мови, я не знаю.
Чим папєнькіній доньці легше за мамєнькіного синочка вивчати іноземні мови, я не знаю.
Обом легше за нічиїх діточок яких звати ніяк. Але не усі тим користуються через відпочинок природи на дітях геніїв, чи офіційно визнаних видатних людей. )
Я про те, що у нас часто кажуть про соціальні можливості "мажорів" і забувають про те, що людина могла достатньо потрудитися, щоб стати фахівцем у своїй галузі, незалежній від сфери діяльності батька. Чисто головою потрудитися. Щоб очолити видавництво, треба мати "зв'язки". Щоб вивчити мову, зв'язки не потрібні. (Намагалася я довести своїм студентам з різних регіонів, коли викладала. Результату не було. "Всі кияни - мажори. Тому я іноземну мову не вчитиму, мені мусять ставити залік за промовчанням, тому що я хороша людина.") Коли у бухгалтерії сидить дитина головного бухгалтера, то це нікого не дивує. Коли у творчої людини є дитина (диво! вони плодяться!), то вона, звичайно, народилася на все готове, і неможна допустити, щоб вона теж була відомою чи займалася чимось суттєвим.
ви праві, але не варто віднімати той особливий ґрунт, який дає коло спілкування. коли, наприклад, на кухні точаться розмови, приходять у гості цікаві, харизматичні особистості - це неабияка фора для дитини, яка зростає в цій атмосфері, аби стати особистістю. те, що в багатьох відомих людей діти виростають покидьками - п'яницями і наркоманами, - на мій погляд це наслідки батьківської гордині, або навпаки, неуваги до дитини, яка росте в тіні видатного батька, внутрішній конфлікт і відсутність розуміння батьків, що такій дитині треба давати більше свободи, оскільки над нею нависає слава батька чи матері, і відповідний шаблон поведінки.
1) мажорам соромно бути дурнями і неробами, бо в них була фора; 2) не-мажорам не соромно бути дурнями і неробами, бо в них не було фори; Висновок: ми самі повірили в те, що спадковий феодалізм -- наше світле майбутнє.
висновок хибний. якби в домі, де я росла, збирались інтелектуали, а не кума мами з чоловіком дядєй Толєй якому після травми в морфлоті в голову вставили пластину, і який плутав слова, я думаю, мій шлях визначив би мій власний вибір, але можна було би сказати, що у мене принаймні, було би сприятливе підгрунтя для іншої долі, ніж скажімо, піти в буфетниці, вчительки, токарем на завод чи в шахту полізти, як сину чоботяра, візника чи іншого пролетарія. багато чого уже було б відкрито в понятійній базі за замовчуванням, і не довелось би доходити власним розумом.
Знову в цій гілці накладаються одна на одну різні ідеї.
Ідея №1: Фора - гарно. Без фори - трудно. Дитині з високоосвіченої родині легше здобути вищу освіту та творчий фах ніж такій самій дитині з родини де у всіх максимум шкільний атестат. І т.п.
Ідея №2: На жаль в багатьох молодих людей склалось стійке враження, що з форою все саме пливе в руки і, відповідно, всі мажори - суть нероби. І навпаки, без фори немає сенсу робити щось взагалі, все одно будеш в шахті буфетчиком. Власна праця нічого не міняє. Такий суспільний настрій виправдовує рух нашого суспільства до всебічного непрофесіоналізму і є дуже вигідним для шахраїв при владі, які підтримують його як можуть -- словом і ділом.
Так я думаю, що всі присутні згідні з обома ідеями. Тільки емоційно кожного більше торкає або перша, або друга.
ну, тепер ясно - ви узагальнюєте ставлення інших (молоді). а я думала, ви щодо мого ставлення. я зустрічаю, слава богу, на фоні цього блогу здебільшого молодих розумах, які на ідею 2 чхали і багато чого добиваються самі. про решту не можу сказати чи узагальнити, бо я спілкуюсь здебільшого зі своєю віковою групою.
В дусі занудтсва, мушу запитати: з якою з двох ідей Ви не погоджуєтеся? Чи з жодною?
Якщо не погоджуєтесь з ідеєю №1, то чи правильно розуміти, що Ви робите це на тому грунті, що в родині вищого прошарку суспільства дитині важче знайти себе якщо батьки не зрозуміли або не підтримують її природних схильностей та прагнень?
Так що, дякую дуже. Я її ще почитаю подробніше, але дуже цікаво! Хоч вона і була папєнькіна дочка і їй було легше, але вона молодець, думала своєю головою. Я ще не второпала, від чого вона померла така молода, але я знайду і почитаю.
З тезисами її я згодна, і з твоїм дописом дуже згодна. Дякую дуже. Це вже вкотре ти показуєш цікаві речі, які б я інакше не бачила.
Reply
Швидка не врятувала. Вдома була її донька, тоді - зовсім ще дитина. Вже й не пам'ятаю, звідки я дізналась - чи хтось розповів, чи читала десь.
Reply
Чим папєнькіній доньці легше за мамєнькіного синочка вивчати іноземні мови, я не знаю.
Reply
Reply
Reply
Чим папєнькіній доньці легше за мамєнькіного синочка вивчати іноземні мови, я не знаю.
Обом легше за нічиїх діточок яких звати ніяк. Але не усі тим користуються через відпочинок природи на дітях геніїв, чи офіційно визнаних видатних людей. )
Reply
Reply
Reply
Щоб очолити видавництво, треба мати "зв'язки". Щоб вивчити мову, зв'язки не потрібні. (Намагалася я довести своїм студентам з різних регіонів, коли викладала. Результату не було. "Всі кияни - мажори. Тому я іноземну мову не вчитиму, мені мусять ставити залік за промовчанням, тому що я хороша людина.")
Коли у бухгалтерії сидить дитина головного бухгалтера, то це нікого не дивує. Коли у творчої людини є дитина (диво! вони плодяться!), то вона, звичайно, народилася на все готове, і неможна допустити, щоб вона теж була відомою чи займалася чимось суттєвим.
Reply
те, що в багатьох відомих людей діти виростають покидьками - п'яницями і наркоманами, - на мій погляд це наслідки батьківської гордині, або навпаки, неуваги до дитини, яка росте в тіні видатного батька, внутрішній конфлікт і відсутність розуміння батьків, що такій дитині треба давати більше свободи, оскільки над нею нависає слава батька чи матері, і відповідний шаблон поведінки.
Reply
2) не-мажорам не соромно бути дурнями і неробами, бо в них не було фори;
Висновок: ми самі повірили в те, що спадковий феодалізм -- наше світле майбутнє.
Reply
Reply
Ідея №1:
Фора - гарно. Без фори - трудно. Дитині з високоосвіченої родині легше здобути вищу освіту та творчий фах ніж такій самій дитині з родини де у всіх максимум шкільний атестат. І т.п.
Ідея №2:
На жаль в багатьох молодих людей склалось стійке враження, що з форою все саме пливе в руки і, відповідно, всі мажори - суть нероби. І навпаки, без фори немає сенсу робити щось взагалі, все одно будеш в шахті буфетчиком. Власна праця нічого не міняє. Такий суспільний настрій виправдовує рух нашого суспільства до всебічного непрофесіоналізму і є дуже вигідним для шахраїв при владі, які підтримують його як можуть -- словом і ділом.
Так я думаю, що всі присутні згідні з обома ідеями. Тільки емоційно кожного більше торкає або перша, або друга.
Reply
я зустрічаю, слава богу, на фоні цього блогу здебільшого молодих розумах, які на ідею 2 чхали і багато чого добиваються самі. про решту не можу сказати чи узагальнити, бо я спілкуюсь здебільшого зі своєю віковою групою.
Reply
Reply
Якщо не погоджуєтесь з ідеєю №1, то чи правильно розуміти, що Ви робите це на тому грунті, що в родині вищого прошарку суспільства дитині важче знайти себе якщо батьки не зрозуміли або не підтримують її природних схильностей та прагнень?
Reply
Leave a comment