Юрій Андрухович: Я насправді патріотичний, український космополіт (інтерв'ю)

[znak25]

Мені було дуже цікаво і приємно читати це інтерв'ю, бо я вже давно цікавився і задумувався над цим питанням патріотичності і космополітизму та їх сумісності. З різних джерел - літературних, суспільнознавчих, особистих (роздумів, досвіду тощо) - дійшов висновку, що космополітизм аж ніяк не виключає патріотичності. Пам'ятаю, в одній статті, філософ

Comments

[jesfor]

звісно, він - космополіт, бо інакше його книжки нікому б не були потрібні на заході. Там ця риса - вхідний квиток, без якого розраховувати на визнання та успіх немає сенсу

[znak25]

І що далі? В цьому коментарі відчувається жовч і гіркота. Що - невже обов'язково так цинічно на все дивитися і все міряти меркантильними інтересами? Думаю, що не варто.

[jesfor]

В цьому коменті відчувається гірка правда життя. Не є великим секретом те, що за бугром існують певні стандарти-вимоги. І космополітизм, толерантність (радикальна) - одні із них. Якщо ти не будеш під ці стандарти підходити, то вибачай.

[znak25]

А що поганого у космополітизмі і толерантності? Чому обов'язково на все реагувати так? Ось письменник дає інтерв'ю і, на мою думку, вислювлює дуже багато добрих принципів і цікавих думок. Ти (думаю, можемо на "Ти"), схоже, не погоджуєшся. Добре, нехай, це нормально. Але для чого відразу обливати людину лайном? Краще пояснити, подати іншу точку зору, але якось обгрунтовано, щоб можна було подумати над цим, а не ось так звинуватити людину в запроданстві і меркантильності (радикальній).