«Вапнярка - центр всесвіту» або мандрівка у вінницьку провінцію

[vladbespalov]

Вапнярка - це те місце куди навмисне не поїдеш, але якщо ж дорога занесла нас сюди то чому ж не подивитися на життя у подільській провінції.

Саме з цього 7-тисячсного смт почалася наша мандрівка до молдовського міста Сороки з романтичним перетином кордону на поромі.

Що ж мені було відомо про Вапнярку перед поїздкою? Найперше, це відомий (принаймні у Тернополі) твердий сир і по-друге, вузлова станція по дорозі у Одесу.

При питанні у місцевих магазинах чи є у них легендарний сир «Вапнярка» у продавчинь очі ставали круглими - про такий і не чули.
Смт навіть не є райцентром. Вона входить до Томашпільського району Вінниччини.



Карта: wikimedia.org

А ось те, що це селище залізничників можна впізнати по чималій будівлі вокзалу як на таке смт. Стиль - пластицизм 2000-х.
1.



Тут виконують вказівку керівництва щодо питної води, але жодного бажання взяти водичку у такому місці не виникає. Поруч - туалет з дуже "зручною" ціною - 3,6 гривень. Ну а що, у місті і так тихе життя, треба хоч чимось розважитися - шукати решту.
2.



Навпроти вокзалу - кафе у стилі 90-х з жареними (підкреслюю це слово) котлетами, російською попсою та попільничками з жерстяних банок. Жесть! А ще розливне пиво «Рогань» та чай у пакетиках по 5 гривень у склянку.
3.



А якщо серйозно, то селище завдячує свої появі залізниці. До 1870-х на місті сучасної Вапнярки були ліси та чагарники. Одна з перших ліній - з Тульчина. У 1899 році відкрили гілку до Христинівки неподалік Умані.

Сьогодні окрім цього напрямку шляхи ведуть звідси ч/з Подільськ до Одеси а також на Жмеринку.
4.



Ця фото наочно демонструє що за обсягом перевезень вантажів Україна на четвертому місці у Євразії! Поступаємося лише Росії, Китаю та Індії. А ви досі і вірити у казки, що в Україні нема грошей?
5.



У грудні 2017 року біля вокзалу відкрили пам’ятник місцевому Остапу Бендеру - впевненому провінціалу Сідалковському що їхав підкоряти столицю. Ця скульптура - персонаж оповідання Олега Чорногуза «Аристократ» із Вапнярки», що у СРСР став бестселером. Поруч напис:
«Вапнярка - центр всесвіту», «Європа - це лівіше від Вапнярки»
6.



Сподіваюся, скульптура безслідно не зникне, як Бендер зі жмеринського вокзалу.
7.



Гадаю, що подібними пам’ятниками можна зробити малі містечка хоч трошки цікаві і мандрівники будуть з ними форкатися, а інші знати, що Вапнярка це не лише сир та вузлова станція.
8.



Мила провінційність. Але все виглядає набагато бідніше ніж на Тернопільщині.
9.



На диво, вдалося розшукати пару сакральних будівель - католицький храм за високим бетонним парканом.
10.



Ще з надземного переходу ч/з колії побачили церкву.
11.



Цікаво, що жодної інформації про цей храм на картах чи в інтернеті я не знайшов. Така споруда просто не позначена! Була інфа що це чоловічий монастир, але він позначений у іншому районі.
12.



Непогана новобудова. Є інфа - напишіть у коментарях. Додам сюди.
13.



Поруч - руїни якоїсь іншою сакральної будівлі. На щастя, за гратами аби не розтягнули що ще лишилося.
14-15.






Дивно, що про цей храм ніде нічого.
16.



Ось така вона, Вапнярка!

Мандрівка іншими містами області:


Вінниця - найкраще українське місто для життя

Легендарна Жмеринка: Красень-вокзал, крилатий кінь, вареники з перону та зниклий Остап Бендер

Вокзал-корабель у Козятині: прянична будівля за 290 тисяч царських рублів