Братислава: Компактне старе місто, баби, фільм Євротур та чехословак
Братислава, звісно, не є у списку must visit для мандрівників. Власне відносно великим місто нинішня столиця Словаччини стала лише після Другої світової війни. У ХІХ сторіччі тут мешкало не більше 50 тисяч, що і відбилося на розмірі старого міста. Для порівняння зараз населення Братислави складає вдесятеро більше - майже півмільйона осіб.
Дістався я сюди автостопом з чеського міста Брно, де в той час навчався. Це був моя друга поїздка і тому я ще «зелений» зупиняв машини просто на швидкісній трасі, що заборонено.
1.
Втім, вже через пару хвилин мене взяв словацький водій вантажного бусику.
- Ти що здурів? Тут стояти? А якби поліція приїхала б? Добре, що я тебе підібрав! - промовив той, розбавляючи свою словацьку вкрапленнями слів «до прделе» та «на говно».
На той час я вже трохи говорив чеською, а словацька до неї була дуже подібна.
За якийсь час ми вїхали в Slovensko, саме так зветься країна по-їхньому. Відкриті кордони. Ніби чехи і словаки і досі одна держава.
2.
Втім, тут вже свої закони і правила
3.
Трошки більше ніж за годину ми дісталися Братислави. Опинилися ми в спальному районі. Панельні будинки скрізь утеплювали. Видно було що країна розвивається. Експерти навіть кажуть, що Словаччина одна з найперспективніших країн Європи.
З вікна бусу побачив один із символів міста. Замок такий собі, особливо якщо порівняти з іншими крутезними словацькими фортецями.
4.
Братислава стоїть майже на кордоні і місто плавно переходить в Австрію.
Так вулиця Копчанська продовжується вулицею Прессбургерштрассе сусіднього австрійського села Кіттзе.
До 1936 року сюди з Відня навіть їздив міський трамвай, бо австрійська столиця знаходиться лише за 40 кілометрів. Дістатися автобусом можна за 1,5 години (врахуйте міські пробки). Проїхатися з Братислави до Відня можна майже безкоштовно - лише за 1 євро! Про те, як це зробити читайте тут >>>
В Братиславі суперкомпактне, але тим не менш, цікаве старе місто.
5.
Як і в інший країнах Нової Європи, тут все блищить після реконструкцій: відремонтовані фасади, тротуари, мінімум реклами.
6.
Є і атмосферні вузькі вулички
7.
Гуляючи по місту не раз питався дорогу. Словаки здалися мені більш привітними та подібними до нас. Один дідусь мене навіть відпускати не хотів.
- А ти наших баб бачив? Які вони гарні! - твердив він. Слово «баба» я не перефразовував - він його казав точно.
Оригінальний костел Святого Мартіна. Словаки католики навідміну від чехів одна з найбільш релігійних націй у Європі.
8.
Ще один костел.
9.
І ще.
10.
І ще, і ще… Ну годі вже!
11.
Звичайно, не Прага, але охайно і акуратно.
12.
Головна площа. Словаки не стали ламати голову і так її і назвали - Hlavné námestie.
13.
Ратуша.
14.
Національний театр - Slovenské Národné Divadlo. Для порівняння чеською то буде звучати як Slovenské národní divadlo. Знайдіть різницю!
15.
Площа перед театром, де продають сувеніри. Одні з них мені здалися дуже подібними до тих, які з легкістю можна купити на Закарпатті.
16-17.
Взагалі усіляких етнічних штук у Словаччині було помітно на порядок більше, ніж у Чехії. Все таки вдається взнаки, що тут більше сільського населення та релігії.
Типова європейська вуличка.
18.
Афіша
19.
Старе місто
20.
Є і такі оригінальні будинки
21.
Адміністрація Президента. Паркан у три метри. І нічого, ніхто не приходить не зрізає і не робить з того шоу.
22.
Президентський район
23.
Аби урізноманітнити це засилля одних лише будинків - оригінальні пам’ятники
24-25.
Братиславу на лівий та правий беріг розділяє Дунай. По ньому також можна дістатися до Відня. Уздовж річки - Набережна а на ній кілька цікавих будинків.
26-27.
Щось соціалістичне
28.
З архітектури тої доби виділю будівлю словацького радіо
29.
А чи пам’ятаєте ви фільм Євротур, де Братиславу зображували як суцільний посткомуністичний треш? Так ось, на щось подібне можна натрапити і буквально у пари хвилинах від центру.
30-33.
Поруч із суцільними руїнами та занедбаністю район хмарочосів - як віддзеркалення економіки що швидко зростає.
Вразили дороги. Ні, не їхній стан, а ширина і швидкість. Подивишся і за нашими мірками подумаєш, що живе тут пару мільйонів, а не якісь 400-500 тисяч.
34.
Сподобався міський транспорт. Тролейбуси, трамваї та автобуси витримані в одному стилі.
Чеський автобус Tedom - підтримують своїх «старших братів».
35.
Трамвай ще напевно чехословацький.
36.
Тролейбус і теж чехословацький.
37.
Система оплати - купуєш квиток за 0,7 євро (тоді) в автоматі чи кіоску і компостуєш у салоні. Немає дрібних - шукай. Це тобі не Україна, де сідаєш і тебе вже обслуговує кондуктор.
Друзі розповідали, як захотіли проїхати зайцями у трамваї, але за пару зупинок до залізничного вокзалу на них натрапили контролери. Ті погрожували що в них відберуть візу через таке. Залякування, думаю. Чи хтось має інше?
До речі, я писав про те, Як наші їздять зайцями у Європі: Власний досвід та розповіді друзів
До речі, з 2009 року словаки відмовилися від своєї крони, яка була трохи дешевша за чеську і перейшли на євро. Вони стали у цій темі першими з країн колишнього соцтабору.
Що ж до оглядових майданчиків, то найкращий вид на місто відкривається із замкової гори.
38-39.
Новобудови. Щось типу Вознесенки у Києві
40.
Місто як на долоні
41.
Міст Словацького повстання. На даху в тарілці НЛО є ресторан з оглядовим майданчиком.
42.
Ще два мости
43.
Черепиці старого міста. Спробуйте порахувати шпилі костелів.
44.
Автобус - легендарний Ікарус на другому поверсі автовокзалу.
45.
Але звісно, на ньому я не поїхав а вертався автостопом. Їхав зі справжнім чехословакам - батько у хлопця словак, а мати - чешка.
Всі мої закордонні подорожі у одній публікації
Всі мої подорожі Україною