Магічна Прага: Кам’яниці з іменами, непристойні статуї, вуличка алхіміків та вепршо-кнедло-зело
Із Вроцлаву з його пряничними будиночками, вуличними гномами та стрункими костелами ми відправилися до Праги.
Дорогу у 280 кілометрів долали автостопом. Не обійшлося без пригод: спочатку водій влаштував нам тур по Нижній Сілезії, далі ми застряли на кордоні, де після всіх поневірянь серед ночі попросилися до мікроавтобусу і були в столиці Чехії о 2-ї ночі. Нас кинув кауч-серфер.
Спали в кафе на заправці, де працівниця нічної зміни не тільки дозволила облюбувати столи в якості ліжок, але й дала подзвонити зі свого телефону, налила нам кип яточку для чаю і на завершення показала фотки своїх дітей та двох псів. :-)
Про Прагу написано багато і не раз. Купи нікому не потрібних історичних дат у цьому пості ви не знайдете. Просто насолоджуєтеся легким читанням і оригінальним поглядом.
Собор Святого Віта в районі Градчани. Чеською hrad - це замок. Карлів міст (праворуч) просто кишить туричами. Цікава історія походження району Dejvice (Дейвіце) у Празі. Кажуть, що колись там було багато циган і вони, коли отримували гроші, казали Dej víc, що означає "дай більше"
1.
Люди у Середньовіччі були суєвірні і тому чеський король Карел IV наказав почати будувати його 9.7.1357 році в 5 годин 31 хвилину, бо цифри 1 3 5 7 9 7 5 3 1 в сукупності «роблять» міст.
2.
Фото: oz.kurzy.cz
В Празі купа мостів і безліч місць звідки відкриваються гарні краєвиди на місто. Туристичні - платні, але наступні фото зроблені просто з пагорбів.
3-5.
Вид з Набережної
6.
Вид з острова на річку Влтаву. У останньому будинку з останніми двома червоними поверхами знаходиться найбільший нічний клуб Праги. На кожному з 5 рівнів є зала, де грає різна музика. Набрид рок - спустився вниз, а там грають «Руки Вверх» :D
7.
На островах нерідко облаштовують кемпінги. Європа - це вам не Україна, просто так вільно не станеш і не розкинеш намет. Лише у відведених місцях і то за гроші.
8.
Празькі крутелики мають яхти і човники
9.
Прага в деталях не меньш цікава - якщо придивитися, то будинки мають власні імена.
10-11.
А це, напевно, і є ті малоруски
12.
Двері немов картини
13.
Розмальовані фасади
14-15.
Прага - одна з найбільш ліберальних столиць в Європі. У пивницях та ресторанчиках можна зустріти натовпи англомовних та німецькомовних пивних туристів. Ще пак, адже келих хмільного напої тут коштує від 1 до 1,5 євро.
16-17.
На головних площах чеських міст встановлюють такі великодні дерева.
18.
Туристична атракція на Староміській площі - orloj. В певний час фігурки по боках рухаються.
19.
Казкова Прага - Злата вуличка. Раніше у цих мініатюрних будиночках жили бідні робітники, які працювали на навколишніх будовах. Після закінчення робіт район збиралися зносити, але побачили, що вуличка виглядає ніби з ілюстрації книжки казок. Додали до цього всього легенду нібито тут жили маги, алхіміки та ювеліри, встановили турнікети і тепер пускають туричів за гроші - 50 крон (50 гривень, курс на 29.4). Але ми то з вами знаємо, що після 18:00 вхід сюди безкоштовний.
20-21.
А це - найвужча вуличка. Щоб пройти треба натиснути на кнопку світлофору.
22.
З 1955 по 1962 рік тут стояв пам’ятник Сталіну, який звався «Народ Чехословакии - своему освободителю». Це був найбільша статуя вождю у світі!
23.
Фото: Вікіпедія
В Празі - багато мігрантів. Здебільшого це українці, росіяни, казахи та в’єтнамці. Наші студенти вчаться у місцевих вузах, адже навчання чеською мовою безкоштовне. Лікарі з України також тут працюють маючи щомісяця 20 замість 2 тисяч крон вдома. Тому побачити дівчат у хустинках не рідкість.
24.
Чеська мова для тих, хто її чує вперше, виглядає дуже смішною. Посудіть самі, це - Міністерство юстиції. Čertvé potraviny (черстві потравіни) - свіжі продукти, nevěstka (невєстка) - проститутка, žínka (жінка) - мочалка чи zkažený sýr (скажені сир) - зіпсований сир.
25.
По Празі їздить історичний трамвай. Є навіть вагон-пивниця http://www.prvnipivnitramway.cz/_data/index.html
26.
Прага - просто знахідка для любителів готичної архітектури
27.
Чехи - привітні і гостинні люди. Цей соліст народного ансамблю з Кийова (є в них містечко з такою назвою) зафоткався з нами і ще налив слівовіци (чеського самогону)
28.
Випили? А тепер слід закусити. На міських площах купа вуличної їжі.
29.
Солодке таке тісто зветься Trdelník і є словацької народною стравою. Гумористи дали йому ім’я trdlo, що означає «дурень»
30.
Хочете поласувати справжні чеські страви? Йдіть туди, де немає заманух англійською та сидять місцеві. Неподалік від Вацлавської площі є ресторанчик U provaznice.
Кнедлікі (варене тісто) типу наших лінивих вареників з гуляшем. Подаються з підливою. Бувають фруктовими. Ми замовили houskový knedlik, але це не те що подумали. Жодної гуски там нема, просто houska чеською то «булка». Також скуштуйте вепршо-кнедло-зело, це щось типу свинина-кнедлікі-капуста. Кухня в чехів проста, але ситна. Порції від душі
31.
Два чеських Козели (назва пива, а ви що почали думати? ) - просто смакота. Хоч я і не любитель темного, але п’ється легко, не гірчить, як це часто буває в темного пива.
32.
А от аутентична пивниця з липкими столами та грубими офіціантами. Зветься «У чорного вола», знаходиться на Loretánské náměstí 107/1.
За келихом пінного пива шумна компанія чехів розказала, що тут любив посидіти відомий чеський президент Вацлав Гавел.
33.
Традиційна закуска до пива - сир з пліснявою «Хермелін».
34.
Згідно з ресторанною культурою пиво чехи ставлять на підставки, офіціанти питаються розрахувати вас «разом» чи «окремо», решту віддають одразу ж а гроші кладуть у поясну сумку.
35.
Чехи люблять додавати до назви ресторанчику приставку «у», ніби ти не в кафе зайшов, а забіг до друга.
36-37.
На завершення - руйнування стереотипів. На вулицях вечірньої Праги
38.
Я помилився номером і написав не тому. Від відповіді довго сміялися: «Ти що, обісрався? Я переїжджаю! Напевно помилився, друже!»
39.
Ну що ж, бувай Праго, попереду в нас Брно!
40.
Дякую за екскурсії, житло, гарну компанію та позитивні емоції Vitalii Kostin, Illia Tkalenko, Martin Petráš, Dana Boihmane, Vladyslav Afanasyev, Daniela Cizecek та Dominik Ilichman
Всі мої закордонні подорожі у одній публікації
Всі мої подорожі Україною