19.02.2013 або про піратів

Feb 19, 2013 20:15

    Одразу зізнаюсь, я - пірат. Я використовую неліцензійний продукт, який скачую з інету або беру у знайомих. За жодну з операційних систем, які стояли, стоять і будуть стояти у мене, гроші не сплачені. Так само я не плачу за програми, якими користуюся. І не платитиму. Чому - пояснюю.
    Мені неодноразово казали і, як тільки чергові знайомі взнають за мої піратські схильності, починають знову: «піратство - гріх, це - зазіхання на інтелектуальну власність, це - крадіжка, це - порушення законодавства». Отже, відповім. Усім одразу.

    По-перше, у переліку смертних гріхів людства гріх піратства відсутній. А у деякі часи пірати перебували на офіційній службі європейських монархів і навіть залишили свої імена історії та географії, як визнаних мореплавців і першопрохідців.
    По-друге, ніхто ні на чию інтелектуальну власність не зазіхає: ще жодного разу я не зустрічав Windows від Вована Чалого або AUTOCAD фірми «Технокрад», або фільм Тарантіно під титрами режисера Одуванченко з Куренівки. Пірати - люди скромні, сором’язливі, інтелігентні…
    По-третє, крадіжками, тільки вишукано загорнутими в обгортку «промисловго шпигунства», займаються навіть поважні світові бренди. Причому всі. І з розмахом. Так, що аж гай шумить. То чому це раптом ганебно для мешканців бідної країни? Пропоную наступну аналогію. Коли з друку виходить книга, люди заможні її купують. А люди бідні - йдуть до бібліотеки, де читають її безкоштовно. Я акцентую увагу: "абсолютно безкоштовно". Якщо книга стає бестселером, до бібліотек вона потрапить не одразу; натомість ціна на неї злітає до небес. Безумовно, це одразу привертає увагу піратів. Вони допомагають першим швидше ознайомитися з новинкою, а ринку - вгамувати дефіцит. Якщо книга справді чогось варта, то і автор і видавець свої прибутки - отримають. Так, наразі часи змінилися, бібліотеки теж стали електронними; міняються формати, з’явилися торренти. Але суть - лишилася незмінною. Оно Китай - вже давно не бідний родич, але в інтернеті сповідує принцип «повної безкоштовності». Потрапило в інет - отже, стало «загальним». Як таблиця множення, як арабські цифри, як алфавіт. За це хтось платить? Отожбо і воно! Так само пішоходи не платять за користування автодорогами. Автолюбителі - платять, а пішоходи - ні. Тим не менше, пішоходи у багнюці не борсаються - користуються дорогами. Пірати? Виходить, так… Особисто я різниці не бачу. Агов, є бажаючи арештувати цих людей?
    Що стосується «порушення законодавства», то закони проти піратства, як правило, лобіюються корпораціями, яким не потрібен дрібний конкурент. Їхня мета - узурпація ринка і диктат. Тотальний. Абсолютний. Безжалісний… Хто дасть гарантію, що завтра транснаціональні корпорації не почнуть змінювати закони у вигідний для себе бік на кожний аспект життя і, зрештою, не вве-дуть податок на повітря або не впровадять обов’язкове таврування немовлят?
    Треба чітко усвідомлювати, що автори тої чи іншої програми пишуть її не задля власного задоволення, а на замовлення. І відповідно отримують за це платню. Далі програма розповсюджується за гроші потенційним користувачам: фірмам і підприємствам, які теж заробляють з її допомогою, - серійно випускаючи свої товари для широких верств населення. Вони беруть масою, потоком, гігантськими тиражами. То хто програє від того, що пірати знімуть зайву копію і дадуть з її допомогою комусь пару днів щастя або трохи заробити собі на хліб? Хіба що жадібні до надприбутків ділки. У чому полягає їх жадібність - відомо: постійна стимуляція розвитку комп’ютерних технологій посадила людство на голку хай-тек цяцьок, які здебільшого використовуються для розваг. А потрібні програми: прості, надійні, перевірені часом, які могли ще служити роками - вже не підтримуються, бо воротилам цього бізнесу потрібна свіжа копійка, отже наші кишені нахабно і регулярно вивертаються. Причому періодичність тільки прискорюється. Прогрес дійшов тої межі, коли продукцію сучасної електроніки не встигаєш донести з крамниці додому, як вона застаріває.
    Гонитва безсоромних ділків за надприбутками вже доведена до абсурду, але самі вони чомусь не хочуть платити за кожен фільм у телевізорі, і бажають скидку за товар річної давнини, або і зовсім воліють безкоштовно користуватися досягненнями фундаментальної науки для свого бізнесу і в той же час, як де побачать піратську копію, ці добродії здіймають ґвалт, наче у них з рота вихопили останню скоринку хліба. Блюзніри? Однозначно! Вам їх шкода? Мені - ні.
    Крім того, пірати виконують і корисні функції. Наприклад, хочу я програму Х. Чув схвальні відгуки. Але поки я її не спробую, де у мене гарантія, що ця програма мені підійде? Ліцензійна річ - коштує чималу суму, щоб отак ризикувати. Крім того - спробуй її знайти у нашій провінції! А замовляти поштою - піде накрутка за доставку. Зайвий клопіт мені не потрібен. У той час, як пірати спокійно викладають проліковані речі для всіх бажаючих: беріть, панове, користуйтеся. Ну чим не комунізм? А ще пірати стимулюють виробників робити більш якісний продукт і краще захищати свою продукцію. Кому пірати заважають - нехай не бігає за ними з сокирою, а створить умови для всіх бажаючих корис-туватися продуктом. Адже піратство - тільки зворотня реакція суспільства на сваволю і жадібність феликого бізнесу. Не треба плутати причини і наслідки.
    Власне, і я чиню аналогічно: усі свої книжки, у які вкладав чималі живі кошти, - роздаю безкоштовно. Частину навіть викладаю в інет. Свій блог - не монетизую. Єдине де я страхуюся, це - дотримання авторських прав. Тобто, поки мої права, як автора, десь не підтверджені, не зареєстровані, я нічого нікуди не викладаю. Як тільки авторське право дотримано - твори йдуть у світ, без жодного бажання мати прибуток з мого боку. Відповідно, того самого вимагаю від світу і стосовно себе.
    Особисто я нічого не ламаю і не лікую. Боже збав! Але до піратів відношусь з повагою: кожен фах - потрібен. Усі так звані «піратські програми» я беру з відкритих джерел. Тобто, фактично, вибираю на гігантському звалищі. Як вони туди потрапили - не мій головний біль. «Все вже поцуплено до нас!» - казав герой відомої комедії голосом Євгена Моргунова. Якщо який з правовласників бажає обмежити доступ до своєї продукції, він має право звернутися до модераторів інтернет-ресурсу з вимогою закрити доступ до продукту. І це таки трапляється! Напис: «торент видалено за вимогою правовласника» мені раз по раз зустрічається. Тим же, хто не бажає захищати свій продукт - нема чого і скаржитися.
    У мене є безумовна впевненість, якби мені трохи часу, і я у самовиправданні своїх дій зайду настільки далеко, що добалакаюся до висновку, згідно якого, за піратство треба ще й доплачувати! Але особисто мені достатньо і того факту, що усі піратські речі, які мають місце бути у моєму користуванні, потрапили до мене тільки після п’яти років існування цього продукту на ринку. А то й більше… Тобто, виробники не тільки давно отримали свої прибутки, але й встигли вийти на ринки з новими пропозиціями. Той же факт, що сам Біл Гейтс завзято анонсує свою благодійність, сам по собі амністує. Тож гріх не жити вільною людиною…

пірати, філософськи роздуми, рефлексії

Previous post Next post
Up