Одразу зізнаюсь, я - пірат. Я використовую неліцензійний продукт, який скачую з інету або беру у знайомих. За жодну з операційних систем, які стояли, стоять і будуть стояти у мене, гроші не сплачені. Так само я не плачу за програми, якими користуюся. І не платитиму. Чому - пояснюю.
Мені неодноразово казали і, як тільки чергові знайомі взнають за мої піратські схильності, починають знову: «піратство - гріх, це - зазіхання на інтелектуальну власність, це - крадіжка, це - порушення законодавства». Отже, відповім. Усім одразу.
По-перше, у переліку смертних гріхів людства гріх піратства відсутній. А у деякі часи пірати перебували на офіційній службі європейських монархів і навіть залишили свої імена історії та географії, як визнаних мореплавців і першопрохідців.
По-друге, ніхто ні на чию інтелектуальну власність не зазіхає: ще жодного разу я не зустрічав Windows від Вована Чалого або AUTOCAD фірми «Технокрад», або фільм Тарантіно під титрами режисера Одуванченко з Куренівки. Пірати - люди скромні, сором’язливі, інтелігентні…
По-третє, крадіжками, тільки вишукано загорнутими в обгортку «промисловго шпигунства», займаються навіть поважні світові бренди. Причому всі. І з розмахом. Так, що аж гай шумить. То чому це раптом ганебно для мешканців бідної країни? Пропоную наступну аналогію. Коли з друку виходить книга, люди заможні її купують. А люди бідні - йдуть до бібліотеки, де читають її безкоштовно. Я акцентую увагу: "абсолютно безкоштовно". Якщо книга стає бестселером, до бібліотек вона потрапить не одразу; натомість ціна на неї злітає до небес. Безумовно, це одразу привертає увагу піратів. Вони допомагають першим швидше ознайомитися з новинкою, а ринку - вгамувати дефіцит. Якщо книга справді чогось варта, то і автор і видавець свої прибутки - отримають. Так, наразі часи змінилися, бібліотеки теж стали електронними; міняються формати, з’явилися торренти. Але суть - лишилася незмінною. Оно Китай - вже давно не бідний родич, але в інтернеті сповідує принцип «повної безкоштовності». Потрапило в інет - отже, стало «загальним». Як таблиця множення, як арабські цифри, як алфавіт. За це хтось платить? Отожбо і воно! Так само пішоходи не платять за користування автодорогами. Автолюбителі - платять, а пішоходи - ні. Тим не менше, пішоходи у багнюці не борсаються - користуються дорогами. Пірати? Виходить, так… Особисто я різниці не бачу. Агов, є бажаючи арештувати цих людей?
Що стосується «порушення законодавства», то закони проти піратства, як правило, лобіюються корпораціями, яким не потрібен дрібний конкурент. Їхня мета - узурпація ринка і диктат. Тотальний. Абсолютний. Безжалісний… Хто дасть гарантію, що завтра транснаціональні корпорації не почнуть змінювати закони у вигідний для себе бік на кожний аспект життя і, зрештою, не вве-дуть податок на повітря або не впровадять обов’язкове таврування немовлят?
Треба чітко усвідомлювати, що автори тої чи іншої програми пишуть її не задля власного задоволення, а на замовлення. І відповідно отримують за це платню. Далі програма розповсюджується за гроші потенційним користувачам: фірмам і підприємствам, які теж заробляють з її допомогою, - серійно випускаючи свої товари для широких верств населення. Вони беруть масою, потоком, гігантськими тиражами. То хто програє від того, що пірати знімуть зайву копію і дадуть з її допомогою комусь пару днів щастя або трохи заробити собі на хліб? Хіба що жадібні до надприбутків ділки. У чому полягає їх жадібність - відомо: постійна стимуляція розвитку комп’ютерних технологій посадила людство на голку хай-тек цяцьок, які здебільшого використовуються для розваг. А потрібні програми: прості, надійні, перевірені часом, які могли ще служити роками - вже не підтримуються, бо воротилам цього бізнесу потрібна свіжа копійка, отже наші кишені нахабно і регулярно вивертаються. Причому періодичність тільки прискорюється. Прогрес дійшов тої межі, коли продукцію сучасної електроніки не встигаєш донести з крамниці додому, як вона застаріває.
Гонитва безсоромних ділків за надприбутками вже доведена до абсурду, але самі вони чомусь не хочуть платити за кожен фільм у телевізорі, і бажають скидку за товар річної давнини, або і зовсім воліють безкоштовно користуватися досягненнями фундаментальної науки для свого бізнесу і в той же час, як де побачать піратську копію, ці добродії здіймають ґвалт, наче у них з рота вихопили останню скоринку хліба. Блюзніри? Однозначно! Вам їх шкода? Мені - ні.
Крім того, пірати виконують і корисні функції. Наприклад, хочу я програму Х. Чув схвальні відгуки. Але поки я її не спробую, де у мене гарантія, що ця програма мені підійде? Ліцензійна річ - коштує чималу суму, щоб отак ризикувати. Крім того - спробуй її знайти у нашій провінції! А замовляти поштою - піде накрутка за доставку. Зайвий клопіт мені не потрібен. У той час, як пірати спокійно викладають проліковані речі для всіх бажаючих: беріть, панове, користуйтеся. Ну чим не комунізм? А ще пірати стимулюють виробників робити більш якісний продукт і краще захищати свою продукцію. Кому пірати заважають - нехай не бігає за ними з сокирою, а створить умови для всіх бажаючих корис-туватися продуктом. Адже піратство - тільки зворотня реакція суспільства на сваволю і жадібність феликого бізнесу. Не треба плутати причини і наслідки.
Власне, і я чиню аналогічно: усі свої книжки, у які вкладав чималі живі кошти, - роздаю безкоштовно. Частину навіть викладаю в інет. Свій блог - не монетизую. Єдине де я страхуюся, це - дотримання авторських прав. Тобто, поки мої права, як автора, десь не підтверджені, не зареєстровані, я нічого нікуди не викладаю. Як тільки авторське право дотримано - твори йдуть у світ, без жодного бажання мати прибуток з мого боку. Відповідно, того самого вимагаю від світу і стосовно себе.
Особисто я нічого не ламаю і не лікую. Боже збав! Але до піратів відношусь з повагою: кожен фах - потрібен. Усі так звані «піратські програми» я беру з відкритих джерел. Тобто, фактично, вибираю на гігантському звалищі. Як вони туди потрапили - не мій головний біль. «Все вже поцуплено до нас!» - казав герой відомої комедії голосом Євгена Моргунова. Якщо який з правовласників бажає обмежити доступ до своєї продукції, він має право звернутися до модераторів інтернет-ресурсу з вимогою закрити доступ до продукту. І це таки трапляється! Напис: «торент видалено за вимогою правовласника» мені раз по раз зустрічається. Тим же, хто не бажає захищати свій продукт - нема чого і скаржитися.
У мене є безумовна впевненість, якби мені трохи часу, і я у самовиправданні своїх дій зайду настільки далеко, що добалакаюся до висновку, згідно якого, за піратство треба ще й доплачувати! Але особисто мені достатньо і того факту, що усі піратські речі, які мають місце бути у моєму користуванні, потрапили до мене тільки після п’яти років існування цього продукту на ринку. А то й більше… Тобто, виробники не тільки давно отримали свої прибутки, але й встигли вийти на ринки з новими пропозиціями. Той же факт, що сам Біл Гейтс завзято анонсує свою благодійність, сам по собі амністує. Тож гріх не жити вільною людиною…