Feb 20, 2013 16:07
Номер мого мобільного відрізняється від номера телефона нашого директора лише на одну цифру. Це - пролог. Тепер, власне, історія.
Зателефонували мені з Пенсійного фонду. Тобто, я спочатку не зрозумів цього, але мені представилися. Моя самооцінка одразу пішла вгору. Особливо, коли почали цікавитися ситуацією на підприємстві. Щоправда, говорили зі мною зверхньо, без поваги, трохи презирливо - скоромовкою, але водночас, дуже чогось очікували… Так розмовляють вже не з підсудним, а з в’язнем, від якого вимагають виконання трудової норми у таборі. Втім, коли пішли питання щодо фінансового стану і особливо - податків, мені це швидко набридло. У мене виникло бажання похуліганити, що я і втілив, зізнавшись, що підприємство - гине, а мені давно все по цимбалах. Але платити податки у той час, як люди не отримують заробітну платню - дурня. І взагалі, я - геодезист за фахом, в житті маю інші пріоритети, а з подібними питаннями треба звертатися до бухгалтерії, а ще краще - до нашої прибиральниці:
- Цьоця Рая знає все.
На іншому кінці дроту явно образилися. Цікаво, що тепер буде нашому директору?
випадок з життя,
стьоб