Леся Українка. Сім струн/Леся Украинка. Cемь струн
От переводчицы: cтрашный, но забавный эксперимент. Оригинал этих стихотворений написала по-украински девушка-подросток, которая умела писать оригинальные стихи и оправдала надежды. Переводчица много старше, но свои стихи писать не умеет, а только переводить чужие, и то иногда. Сложность этих стихов для перевода главным образом в том, что они ПРОСТЫЕ.
Цикл Леси Украинки «Семь струн» посвящается ее дяде Михайлу Драгоманову, ученому, критику, одному из выдающихся деятелей украинской культуры и национального движения. Цикл претендует на изящество. В нем семь стихотворений, каждое представляет одну поэтическую форму. Первый слог первой строки каждого звучит как название ноты (до, ре, ми, и т.д.), что ограничивает варианты перевода.
Я сначала хотела перевести только Fa, но решила, что остальные создают необходимый контекст.
Леся Українка
Сім струн
(Посвята дядькові Михайлові)
DO
(Гімн. G r a v e*)
* Урочисто (італ.).
До тебе, Україно, наша бездольная мати,
Струна моя перша озветься.
І буде струна урочисто і тихо лунати,
І пісня від серця поллється.
По світі широкому буде та пісня літати,
А з нею надія кохана
Скрізь буде літати, по світі між людьми питати,
Де схована доля незнана?
І, може, зустрінеться пісня моя самотная
У світі з пташками-піснями,
То швидко полине тоді тая гучная зграя
Далеко шляхами-тернами.
Полине за синєє море, полине за гори,
Літатиме в чистому полю,
Здійметься високо-високо в небесні простори
І, може, спітка тую долю.
І, може, тоді завітає та доля жадана
До нашої рідної хати,
До тебе, моя ти Україно мила, кохана,
Моя безталанная мати!
Леся Украинка
Семь струн
(Посвящается дяде Михайлу)
DO
(Гимн. G r a v e*)
* Торжественно (итал.).
Доли нет тебе, бедная мать Украина,
Зову тебя первой струною.
Пусть звучит не так громко, но незаглушимо,
И сложится песня душою.
Эта песня с надеждою пусть улетает,
Идет в свет великий, раздольный.
Пусть посмотрит, поспросит - а вдруг кто и знает
Дорогу к неведомой доле?
Может быть, повстречают ее, вместе с нею
Еще полетят песни-пташки.
Может, стаей певучею преодолеют
Пути все, нехожены-тяжки.
За моря да за горы все вместе помчатся,
Пусть ищут по чистому полю,
Высоко-высоко в небеса устремятся,
И, может, найдут тебе долю.
Может, доля придет, заживет в нашем доме,
И будешь от горя хранима…
Как желаю бездольной счастливой я доли
Любимая мать Украина!
Перевод 08. 02.2015
RЕ
(Пісня. В r i o s o*)
* Весело (італ.).
Реве-гуде негодонька,
Негодоньки не боюся,
Хоч на мене пригодонька,
Та я нею не журюся.
Гей ви, грізні, чорні хмари!
Я на вас збираю чари,
Чарівну добуду зброю
І пісні свої узброю.
Дощі ваші дрібненькії
Обернуться в перли дрібні,
Поломляться ясненькії
Блискавиці ваші срібні.
Я ж пущу свою пригоду
Геть на тую бистру воду,
Я розвію свою тугу
Вільним співом в темнім лугу.
Реве-гуде негодонька,
Негодоньки не боюся,
Хоч на мене пригодонька,
Та я нею не журюся.
RЕ
(Песня. В r i o s o*)
* Весело (итал.).
Ревет ветер-ветрилушка,
Ветра не боюсь я,
Хоть у меня кручинушка,
Да не поддаюсь я!
Прогоню я тучу злую,
Звоном песни заколдую,
Закалю свой меч чудесный -
Звонкий звук веселой песни.
Сыплешь мелкими доджями -
Их рассыплю жемчугами.
Блещешь, молнии метая, -
Молнии мечом сломаю.
Я пущу свою кручину -
В воды быстрые закину.
Голос вольно заиграет -
Что туман, тоска растает.
Ревет ветер-ветрилушка,
Ветра не боюсь я,
Хоть у меня кручинушка,
Да не поддаюсь я!
Перевод 09.02.2015.
МІ
(Колискова. A r p e g g i o*)
* Тут: акорди на арфі (італ.).
Місяць яснесенький
Промінь тихесенький
Кинув до нас.
Спи ж ти, малесенький,
Пізній бо час.
Любо ти спатимеш,
Поки не знатимеш,
Що то печаль;
Хутко прийматимеш
Лихо та жаль.
Тяжка годинонько!
Гірка хвилинонько!
Лихо не спить...
Леле, дитинонько!
Жить сльози лить.
Сором хилитися,
Долі коритися!
Час твій прийде
З долею битися, -
Сон пропаде...
Місяць яснесенький
Промінь тихесенький
Кинув до нас...
Спи ж ти, малесенький,
Поки є час!
МI
(Колыбельная. A r p e g g i o*)
* Тут: аккорды на арфе (итал.).
Мирный, да бледненький
Месяц луч беленький
Шлет поиграть.
Спи же, мой светленький,
Ночь - время спать.
Сладкий и крепкий сон…
Нынче скрывает он
Гроз череду.
Будешь ты пробужден -
Встретишь беду.
Счастье - неверное,
Горе ж усердное,
Часто нас ждет.
Знает наверное
Грусть, кто живет.
Стыдно склониться нам,
С горем мириться нам,
С долей лихой
Надо сразиться нам -
Минет покой.
Мирный, да бледненький
Месяц луч беленький
Шлет поиграть.
Спи же, мой светленький,
Скоро вставать!
Перевод 09. 02. 2015
(Одно из самых хрестоматийных стихотворений Леси Украинки. Когда-то переводчица тщетно пыталась сочинить для этой колыбельной «свою» мелодию…Сейчас переводчица честно признается, что этот перевод не получился. Был вариант начала «Мирная звездочка, Смотрит в окошечко…», что предполагало дальше рифму «Спи, моя крошечка…», но это было слишком похоже на колыбельную из фильма «Цирк», а этого сходства хотелось бы избежать).
FA
(Сонет)
Фантазіє! ти, сило чарівна,
Що збудувала світ в порожньому просторі,
Вложила почуття в байдужий промінь зорі,
Що будиш мертвих з вічного їх сна,
Життя даєш холодній хвилі в морі!
Де ти, фантазіє, там радощі й весна.
Тебе вітаючи, фантазіє ясна,
Підводимо чоло, похиленеє в горі.
Фантазіє, богине легкокрила,
Ти світ злотистих мрій для нас одкрила
І землю з ним веселкою з'єднала.
Ти світове з'єднала з таємним,
Якби тебе людська душа не знала,
Було б життя, як темна ніч, сумним.
FA
(Сонет)
Фантазия, ты чудеса творишь!
Ты в пустоте построить мир умела,
Блеск звезд бездушных оживить посмела,
Сон вечный гонишь - мертвых воскресишь,
Волне холодной ты дышать велела!
Ведешь весну, в унынье веселишь.
С упавшим духом ты заговоришь -
Воспрянул он, а слабость улетела.
Богиней легкокрылой ты явилась -
И со страной мечты соединилась
Земля волшебной радугой-дорогой.
Свет знаний с тайной примиришь одна.
Не знай тебя, теряли б мы так много:
Была бы жизнь, как ночи тень, грустна.
Перевод 09.02.2015
SOL.
(R o n d e a u*)
* Рондо (італ.).
Соловейковий спів навесні
Ллється в гаю, в зеленім розмаю,
Та пісень тих я чуть не здолаю,
І весняні квітки запашні
Не для мене розквітли у гаю, -
Я не бачу весняного раю;
Тії співи та квіти ясні,
Наче казку дивну, пригадаю -
У сні!..
Вільні співи, гучні, голосні
В ріднім краю я чути бажаю, -
Чую скрізь голосіння сумні!
Ох, невже в тобі, рідний мій краю,
Тільки й чуються вільні пісні -
У сні?
SOL.
(R o n d e a u*)
* Рондо (итал.).
Соловьиного пения звон
Среди зелени леса весною
Не утешит меня красотою,
И не мне цвет душистый рожден.
Не любуюсь веселой гульбою,
Ни роскошной с цветами травою.
Все, чем мир по весне озарен,
Словно сказку я вспомню порою,
Как сон.
Голос вольный пусть громок, силен
Зазвучит над моей стороною,
Но неволи лишь слышу я стон.
Бедный край мой, что стало с тобою,
Где твой вольный напев? Слышен он
Как сон?
Перевод 09.02.2015
LА
(N o c t u r n o*)
* Ноктюрн (італ.).
Лагідні веснянії ночі зористі!
Куди ви од нас полинули?
Пісні соловейкові дзвінко-сріблисті!
Невже ви замовкли, минули?
О ні, ще не час! ще бо ми не дізнали
Всіх див чарівливої ночі,
Та ще бо лунають, як перше лунали,
Веснянки чудові дівочі.
Ще маревом легким над нами витає
Блакитна весняная мрія,
А в серці розкішно цвіте-процвітає
Злотистая квітка - надія.
На крилах фантазії думки літають
В країну таємної ночі,
Там промінням грають, там любо так сяють
Лагідні веснянії очі.
Там яснії зорі і тихії квіти
Єднаються в дивній розмові,
Там стиха шепочуть зеленії віти,
Там гімни лунають любові.
І квіти, і зорі, й зеленії віти
Провадять розмови кохані
Про вічную силу весни на сім світі,
Про чари потужні весняні.
LА
(N o c t u r n o*)
* Ноктюрн (итал.).
Ласковые ночи, вы, весны-звезды,
Неужели скоро - прощанье?
Песни соловьиные, щелки-звоны,
Неужели скоро - молчанье?
Ах, еще не время! Не исчерпали
Мы очарований чудесных.
И еще поются, не перестали,
Девушек весне чудо-песни.
И еще лазурным облачком вьется
Мечта, заклинает так нежно.
В сердце греет нас, не переведется,
Тепло-золотой цвет - надежда.
И еще фантазия крылья дарит,
Открывает путь в тайну ночи,
Где зовут-сверкают, светят-играют
Добрые весенние очи.
Там звезды сиянье, цветка молчанье
В чудную беседу сольются,
Там зеленых веток дрожит шептанье,
Гимны для любви раздаются.
Цвет, звезда и зелень ведут все речи
Средь милой любви и отрады
О весны-волшебницы силе вечной,
О том, как крепки ее чары.
Перевод 11.02. 2015
SI
(S e t t i n a*)
* Назва строфи на сім рядків (італ.).
Сім струн я торкаю, струна по струні,
Нехай мої струни лунають,
Нехай мої співи літають
По рідній коханій моїй стороні.
І, може, де кобза найдеться,
Що гучно на струни озветься,
На струни, на співи мої негучні.
І, може, заграє та кобза вільніше,
Ніж тихії струни мої.
І вільнії гуки її
Знайдуть послухання у світі пильніше;
І буде та кобза - гучна,
Та тільки не може вона
Лунати від струн моїх тихих щиріше.
[1890]
SI
(S e t t i n a*)
* Название строфы на семь строк (итал.).
Силюсь петь: cтрун семи я коснусь по одной.
Пускай не робеют - играют,
Пускай моя песня летает,
Облетит, воспоет край мой милый, родной.
Может, где-то в нем кобза найдется,
Что сильней и полней отзовется
На начальный негромкий напев этот мой.
Ей свободы и дара достанет,
Чтоб тихое пенье затмить,
Его заглушит, может быть,
Не меня, а ее целый мир слушать станет.
Но, как бы звонка не была,
Хоть лучше слышна быть могла,
Пусть и громче, но искренней - вряд ли сыграет.
Перевод 11.02. 2015
(Примечание переводчицы: «кобза» - музыкальный инструмент, от которого пошло прозвище украинских бродячих музыкантов и певцов, а также название поэтического сборника и прозвище Тараса Шевченко: «Кобзарь» (укр. «Кобзар»).
Цикл Леси Украинки «Семь струн» посвящается ее дяде Михайлу Драгоманову, ученому, критику, одному из выдающихся деятелей украинской культуры и национального движения. Цикл претендует на изящество. В нем семь стихотворений, каждое представляет одну поэтическую форму. Первый слог первой строки каждого звучит как название ноты (до, ре, ми, и т.д.), что ограничивает варианты перевода.
Я сначала хотела перевести только Fa, но решила, что остальные создают необходимый контекст.
Леся Українка
Сім струн
(Посвята дядькові Михайлові)
DO
(Гімн. G r a v e*)
* Урочисто (італ.).
До тебе, Україно, наша бездольная мати,
Струна моя перша озветься.
І буде струна урочисто і тихо лунати,
І пісня від серця поллється.
По світі широкому буде та пісня літати,
А з нею надія кохана
Скрізь буде літати, по світі між людьми питати,
Де схована доля незнана?
І, може, зустрінеться пісня моя самотная
У світі з пташками-піснями,
То швидко полине тоді тая гучная зграя
Далеко шляхами-тернами.
Полине за синєє море, полине за гори,
Літатиме в чистому полю,
Здійметься високо-високо в небесні простори
І, може, спітка тую долю.
І, може, тоді завітає та доля жадана
До нашої рідної хати,
До тебе, моя ти Україно мила, кохана,
Моя безталанная мати!
Леся Украинка
Семь струн
(Посвящается дяде Михайлу)
DO
(Гимн. G r a v e*)
* Торжественно (итал.).
Доли нет тебе, бедная мать Украина,
Зову тебя первой струною.
Пусть звучит не так громко, но незаглушимо,
И сложится песня душою.
Эта песня с надеждою пусть улетает,
Идет в свет великий, раздольный.
Пусть посмотрит, поспросит - а вдруг кто и знает
Дорогу к неведомой доле?
Может быть, повстречают ее, вместе с нею
Еще полетят песни-пташки.
Может, стаей певучею преодолеют
Пути все, нехожены-тяжки.
За моря да за горы все вместе помчатся,
Пусть ищут по чистому полю,
Высоко-высоко в небеса устремятся,
И, может, найдут тебе долю.
Может, доля придет, заживет в нашем доме,
И будешь от горя хранима…
Как желаю бездольной счастливой я доли
Любимая мать Украина!
Перевод 08. 02.2015
RЕ
(Пісня. В r i o s o*)
* Весело (італ.).
Реве-гуде негодонька,
Негодоньки не боюся,
Хоч на мене пригодонька,
Та я нею не журюся.
Гей ви, грізні, чорні хмари!
Я на вас збираю чари,
Чарівну добуду зброю
І пісні свої узброю.
Дощі ваші дрібненькії
Обернуться в перли дрібні,
Поломляться ясненькії
Блискавиці ваші срібні.
Я ж пущу свою пригоду
Геть на тую бистру воду,
Я розвію свою тугу
Вільним співом в темнім лугу.
Реве-гуде негодонька,
Негодоньки не боюся,
Хоч на мене пригодонька,
Та я нею не журюся.
RЕ
(Песня. В r i o s o*)
* Весело (итал.).
Ревет ветер-ветрилушка,
Ветра не боюсь я,
Хоть у меня кручинушка,
Да не поддаюсь я!
Прогоню я тучу злую,
Звоном песни заколдую,
Закалю свой меч чудесный -
Звонкий звук веселой песни.
Сыплешь мелкими доджями -
Их рассыплю жемчугами.
Блещешь, молнии метая, -
Молнии мечом сломаю.
Я пущу свою кручину -
В воды быстрые закину.
Голос вольно заиграет -
Что туман, тоска растает.
Ревет ветер-ветрилушка,
Ветра не боюсь я,
Хоть у меня кручинушка,
Да не поддаюсь я!
Перевод 09.02.2015.
МІ
(Колискова. A r p e g g i o*)
* Тут: акорди на арфі (італ.).
Місяць яснесенький
Промінь тихесенький
Кинув до нас.
Спи ж ти, малесенький,
Пізній бо час.
Любо ти спатимеш,
Поки не знатимеш,
Що то печаль;
Хутко прийматимеш
Лихо та жаль.
Тяжка годинонько!
Гірка хвилинонько!
Лихо не спить...
Леле, дитинонько!
Жить сльози лить.
Сором хилитися,
Долі коритися!
Час твій прийде
З долею битися, -
Сон пропаде...
Місяць яснесенький
Промінь тихесенький
Кинув до нас...
Спи ж ти, малесенький,
Поки є час!
МI
(Колыбельная. A r p e g g i o*)
* Тут: аккорды на арфе (итал.).
Мирный, да бледненький
Месяц луч беленький
Шлет поиграть.
Спи же, мой светленький,
Ночь - время спать.
Сладкий и крепкий сон…
Нынче скрывает он
Гроз череду.
Будешь ты пробужден -
Встретишь беду.
Счастье - неверное,
Горе ж усердное,
Часто нас ждет.
Знает наверное
Грусть, кто живет.
Стыдно склониться нам,
С горем мириться нам,
С долей лихой
Надо сразиться нам -
Минет покой.
Мирный, да бледненький
Месяц луч беленький
Шлет поиграть.
Спи же, мой светленький,
Скоро вставать!
Перевод 09. 02. 2015
(Одно из самых хрестоматийных стихотворений Леси Украинки. Когда-то переводчица тщетно пыталась сочинить для этой колыбельной «свою» мелодию…Сейчас переводчица честно признается, что этот перевод не получился. Был вариант начала «Мирная звездочка, Смотрит в окошечко…», что предполагало дальше рифму «Спи, моя крошечка…», но это было слишком похоже на колыбельную из фильма «Цирк», а этого сходства хотелось бы избежать).
FA
(Сонет)
Фантазіє! ти, сило чарівна,
Що збудувала світ в порожньому просторі,
Вложила почуття в байдужий промінь зорі,
Що будиш мертвих з вічного їх сна,
Життя даєш холодній хвилі в морі!
Де ти, фантазіє, там радощі й весна.
Тебе вітаючи, фантазіє ясна,
Підводимо чоло, похиленеє в горі.
Фантазіє, богине легкокрила,
Ти світ злотистих мрій для нас одкрила
І землю з ним веселкою з'єднала.
Ти світове з'єднала з таємним,
Якби тебе людська душа не знала,
Було б життя, як темна ніч, сумним.
FA
(Сонет)
Фантазия, ты чудеса творишь!
Ты в пустоте построить мир умела,
Блеск звезд бездушных оживить посмела,
Сон вечный гонишь - мертвых воскресишь,
Волне холодной ты дышать велела!
Ведешь весну, в унынье веселишь.
С упавшим духом ты заговоришь -
Воспрянул он, а слабость улетела.
Богиней легкокрылой ты явилась -
И со страной мечты соединилась
Земля волшебной радугой-дорогой.
Свет знаний с тайной примиришь одна.
Не знай тебя, теряли б мы так много:
Была бы жизнь, как ночи тень, грустна.
Перевод 09.02.2015
SOL.
(R o n d e a u*)
* Рондо (італ.).
Соловейковий спів навесні
Ллється в гаю, в зеленім розмаю,
Та пісень тих я чуть не здолаю,
І весняні квітки запашні
Не для мене розквітли у гаю, -
Я не бачу весняного раю;
Тії співи та квіти ясні,
Наче казку дивну, пригадаю -
У сні!..
Вільні співи, гучні, голосні
В ріднім краю я чути бажаю, -
Чую скрізь голосіння сумні!
Ох, невже в тобі, рідний мій краю,
Тільки й чуються вільні пісні -
У сні?
SOL.
(R o n d e a u*)
* Рондо (итал.).
Соловьиного пения звон
Среди зелени леса весною
Не утешит меня красотою,
И не мне цвет душистый рожден.
Не любуюсь веселой гульбою,
Ни роскошной с цветами травою.
Все, чем мир по весне озарен,
Словно сказку я вспомню порою,
Как сон.
Голос вольный пусть громок, силен
Зазвучит над моей стороною,
Но неволи лишь слышу я стон.
Бедный край мой, что стало с тобою,
Где твой вольный напев? Слышен он
Как сон?
Перевод 09.02.2015
LА
(N o c t u r n o*)
* Ноктюрн (італ.).
Лагідні веснянії ночі зористі!
Куди ви од нас полинули?
Пісні соловейкові дзвінко-сріблисті!
Невже ви замовкли, минули?
О ні, ще не час! ще бо ми не дізнали
Всіх див чарівливої ночі,
Та ще бо лунають, як перше лунали,
Веснянки чудові дівочі.
Ще маревом легким над нами витає
Блакитна весняная мрія,
А в серці розкішно цвіте-процвітає
Злотистая квітка - надія.
На крилах фантазії думки літають
В країну таємної ночі,
Там промінням грають, там любо так сяють
Лагідні веснянії очі.
Там яснії зорі і тихії квіти
Єднаються в дивній розмові,
Там стиха шепочуть зеленії віти,
Там гімни лунають любові.
І квіти, і зорі, й зеленії віти
Провадять розмови кохані
Про вічную силу весни на сім світі,
Про чари потужні весняні.
LА
(N o c t u r n o*)
* Ноктюрн (итал.).
Ласковые ночи, вы, весны-звезды,
Неужели скоро - прощанье?
Песни соловьиные, щелки-звоны,
Неужели скоро - молчанье?
Ах, еще не время! Не исчерпали
Мы очарований чудесных.
И еще поются, не перестали,
Девушек весне чудо-песни.
И еще лазурным облачком вьется
Мечта, заклинает так нежно.
В сердце греет нас, не переведется,
Тепло-золотой цвет - надежда.
И еще фантазия крылья дарит,
Открывает путь в тайну ночи,
Где зовут-сверкают, светят-играют
Добрые весенние очи.
Там звезды сиянье, цветка молчанье
В чудную беседу сольются,
Там зеленых веток дрожит шептанье,
Гимны для любви раздаются.
Цвет, звезда и зелень ведут все речи
Средь милой любви и отрады
О весны-волшебницы силе вечной,
О том, как крепки ее чары.
Перевод 11.02. 2015
SI
(S e t t i n a*)
* Назва строфи на сім рядків (італ.).
Сім струн я торкаю, струна по струні,
Нехай мої струни лунають,
Нехай мої співи літають
По рідній коханій моїй стороні.
І, може, де кобза найдеться,
Що гучно на струни озветься,
На струни, на співи мої негучні.
І, може, заграє та кобза вільніше,
Ніж тихії струни мої.
І вільнії гуки її
Знайдуть послухання у світі пильніше;
І буде та кобза - гучна,
Та тільки не може вона
Лунати від струн моїх тихих щиріше.
[1890]
SI
(S e t t i n a*)
* Название строфы на семь строк (итал.).
Силюсь петь: cтрун семи я коснусь по одной.
Пускай не робеют - играют,
Пускай моя песня летает,
Облетит, воспоет край мой милый, родной.
Может, где-то в нем кобза найдется,
Что сильней и полней отзовется
На начальный негромкий напев этот мой.
Ей свободы и дара достанет,
Чтоб тихое пенье затмить,
Его заглушит, может быть,
Не меня, а ее целый мир слушать станет.
Но, как бы звонка не была,
Хоть лучше слышна быть могла,
Пусть и громче, но искренней - вряд ли сыграет.
Перевод 11.02. 2015
(Примечание переводчицы: «кобза» - музыкальный инструмент, от которого пошло прозвище украинских бродячих музыкантов и певцов, а также название поэтического сборника и прозвище Тараса Шевченко: «Кобзарь» (укр. «Кобзар»).