На обважнілі, розпатлані нерви
Навалилося буднями.
Занудило стіни паперами,
Грудки під ногами - груднем.
Кожен день мобілізація й черги.
З остюками хліба крайки -
І десь далеко-далеко берег.
Не дотягтись до теплої руки...

...Гей, червоні коні на припоні
( Read more... )

Учадів бог од диму фіміамів,
Не чує він російських молитов
І не вінча побідними вінцями
Героїв батогів, злодійства і розмов,
І руське воїнство нещадно луплять німці
( Read more... )

В сакви запхавши «Кобзаря»,
Стос віршів, сотню маніфестів
- Попхався, друже, ти не зря
На південь, к морю, до Одеси**
- Там - кава чорна в «Робіна»***
(Чи як тепер), там темперамент,
( Read more... )

По арміях панфтутризму
Наказ звучить суворо:
- «Вірші» - естецтво,
Кожен поет то - ворог
Для комунізму,
Геть мистецтво!
( Read more... )

І

Де оспіваний задуманим поетом
Сивий морок звис над сонним містом,
- Кинуто Революційним Комітетом,
Наче іскру в порох терориста.

( Read more... )

Багнеться бути

Екзотичним кондуктором*

Асенізаційного потягу

В одному із штатів Америки…

В ніч,

( Read more... )

Поет: - Рур!
Антанта дрянь!
Рви рвань!
Дуй горн,
Чуй валторн,
Крик футур -
Бий в морду,
( Read more... )

В розгулі п’яної стихії
Під хруст і зойки димарів
Тремтить золотоверхий Київ
З кривавим ворогом у грі.
А над руїнами - як змії,
Як бризки ранньої зорі,
- Він знову наш. Червоний Київ,
В огнях, як низках прапорів.
І до далекої Варшави,
З вогнями Києва в очах,
Поривно йдуть залізні лави,
Панам несуть червоний жах.

1920 р.

На вулицях
Щулиться,
Жметься до мурів,
Чекає: Петлюри,
Зулусів,
Антанти,
Сатани...
А в усі
Похоронним мотивом бринить:
Вже не пан ти.
Минулись щасливі часи -
Втіх, насолоди, привілля...
А тепер - не з’їси
Від безділля.
В сяйві весняних червоних пісень,
Наче хмара,
Ходить, блукає, як тінь...
Згинь,
Проклята примаро!
Грає-палає трудовий сонячний день.

1919 р.

Стомлені боєм
Озирнулись навколо,
подивились назад.
Коли написали: революцію
підважено підоймою
Кронштадт.
Гуркіт Берліна, Гамбурга
Приглушила близька канонада.
На вулицях Петрограда
Маршу й тривоги гама...
Форти вперезалися вибухів
шнуром,
Хлюпотить на льоду під ногами...
На штурм! На штурм!
Смерть ворогам!

1921 р.