Варто би поміркувати й про ПАХО́ЛОК, лка, чол., заст. - як тип піклування, плекання, доглядання, годування (всіх отих слів - дастьбі в російській): + Холить, выхолить - плекати, -каю, -каєш, виплекати, пе́стити, випестити, -щу, -стиш. + холить: Этимология Происходит от праслав. *?, от кот. в числе прочего произошли: русск. холить, укр. холи́ти «чистить», отсюда укр. пахо́лок «подросток», чешск. расhоlе ср. р., «мальчик», расhоlеk «слуга», словацк. раhоlоk, польск. расhоle, расhоɫek, в.-луж., н.-луж. расhоɫ. Возм., сюда же удвоенное чешск. chláchol «лесть», chlácholit «успокаивать; льстить; лелеять», словацк. сhláсhоliť - то же. Сравнивают с др.-инд. kṣāláyati «моет, чистит», лит. skaláuti «полоскать (бельё)».
Зважмо: нема жодного корелювання форми й семантики між москвозвуженимТрубачовом та румунорозгубленим українським словником. Свого моворозуму дастьбі - нехай румуни та німці скажуть як зросійщеним українцям (тож деслов'янізованим та деіндоевропеїзованим) треба плекати мову (Шевченко):
плекати <<З любов'ю вирощувати, виховувати, викохувати; з любов'ю зберігати в пам'яті, пристрасно мріяти про здійснення чогось; [годувати груддю]>>, [плектu, плечu] <<ТС.>> Нед, [плякати] «Годувати груддю; поїти, годувати ягня, теля, що залишилися без матері>>, [плекальниця] <<ВИхователька; доглядальниця, НЯНЯ>> Куз, пле́канець <<Годованець, пестунчик; об'єкт догляду, піклування, [пле́канка] <<Приймачка, оточена увагою й піклуваннЯМ>> Нед, Куз, [плеканниця] <<ТС.>> Нед, [пле́канчик] <<Годованець, пестун>> Нед, [плекатарка] <<ГОДуВаЛЬНИЦЯ>>, [плекачка] <<ТС., нянька>>, [плекатель] <<ТОЙ, хто турбується про кого-небудь або що-небудь; вихователь, наставниК>> Нед, [плекотора] <<Вівця (коза), яка годує чужих ягнят (козенят)>> Нед, [плекотуря] <<Мамка
( ... )
Зважмо на оце: ἄμη + haima Related to or derived from the verb ἀμάομαι (amáomai, “I draw (milk), gather”).[2] (This is not necessarily mutually exclusive with above proposals.)...Поляризація живе/неживе (одушевленное/неод.) - зумовлює подвійність термінів (приміром: два типи води/вогню) у первісній ментальності.
Comments 6
( ... )
Reply
+
Холить, выхолить - плекати, -каю, -каєш, виплекати, пе́стити, випестити, -щу, -стиш.
+
холить: Этимология Происходит от праслав. *?, от кот. в числе прочего произошли: русск. холить, укр. холи́ти «чистить», отсюда укр. пахо́лок «подросток», чешск. расhоlе ср. р., «мальчик», расhоlеk «слуга», словацк. раhоlоk, польск. расhоle, расhоɫek, в.-луж., н.-луж. расhоɫ. Возм., сюда же удвоенное чешск. chláchol «лесть», chlácholit «успокаивать; льстить; лелеять», словацк. сhláсhоliť - то же. Сравнивают с др.-инд. kṣāláyati «моет, чистит», лит. skaláuti «полоскать (бельё)».
Reply
Трубачев: *melzti, *mыz:: 60ЛГ. диал. мьлз.,q fдоить' (РБЕ; БТР), сер60ХОрВ.
mиsti, muzem fдоить' (с ХУI в., RJA YI, 167), словен. mlesti, m6/ze1!l fдоить' (Plet. 1, 591), слвц. mlzt' fcocaTb, посасывать'
(SSJ 11, 162; Kalal 338), русск.-цслав. мл'f,сmu, .нлык, .ИЛЪ38 f сбивать' (Панд. Ант. ХI в. (Амф.). Срезневский 11, 158). - Ср., иной глагольной темой, русск.-цслав. мельзumu f доить' (ЛекеБерынды, 118. 1627 г. СлРЯ XI-XVII вв. 9, 83; ДальЗII, 827: стар. доить, выдаивать').
Родственно лит. melztilmilzti, melz(i)u доить', греч. CtJlЕЛ:Уro то же, лат. mulgeo, -ere доить', др.-В.-нем. ilchи, др.-ИРЛ. bligim
(*mZigim), алб. mie/j доить'. Сюда же относят, отличным значением, др.-инд. miir(i, mfjati стирать, вытирать', авест. marzaiti касаться, проводить рукой'.
Первоначально атематический гл. И.-е. *melg-. См. G. Meyer ВВ VIII, 1883, 190; Miklosich 187-188; А. Meillet. Les formes verbales de l'indo-europeen *melg'- traire'. - ( ... )
Reply
плекати <<З любов'ю вирощувати, виховувати, викохувати; з любов'ю зберігати в пам'яті, пристрасно мріяти про здійснення чогось; [годувати груддю]>>, [плектu, плечu] <<ТС.>> Нед, [плякати] «Годувати груддю; поїти, годувати ягня, теля, що залишилися без матері>>, [плекальниця] <<ВИхователька; доглядальниця, НЯНЯ>> Куз, пле́канець <<Годованець, пестунчик; об'єкт догляду, піклування, [пле́канка] <<Приймачка, оточена увагою й піклуваннЯМ>> Нед, Куз, [плеканниця] <<ТС.>> Нед, [пле́канчик] <<Годованець, пестун>> Нед, [плекатарка] <<ГОДуВаЛЬНИЦЯ>>, [плекачка] <<ТС., нянька>>, [плекатель] <<ТОЙ, хто турбується про кого-небудь або що-небудь; вихователь, наставниК>> Нед, [плекотора] <<Вівця (коза), яка годує чужих ягнят (козенят)>> Нед, [плекотуря]
<<Мамка ( ... )
Reply
Reply
Leave a comment