Кониський О. Я. Тарас Шевченко-Грушівський: Хроніка його життя [В останні часи свого віку, стор. 28] Ми вже знаємо, що він вельми зрадів, коли Куліш видав свою «Граматку» і глянув на неї, як на перший промінь світа, що блисне в народній масі темній, задавленій крепацтвом. Ще більш радів він, коли на Україні р. 1858 - 60 знявся рух і праця
( Read more... )
В отакому тяжкому становищі матеріальному і духовоморальному Шевченко і почав «заливати» свої болі: почав пити і уживати рому, як каже Костомарів, «в богатырских размерах» 1256. Небавом стало знати лихі ознаки того недугу,
( Read more... )
Кониський О. Я. Тарас Шевченко-Грушівський: Хроніка його життя [В останні часи свого віку, стор. 25] Якось під кінець жовтня він з Черненком зайшов до Микешина, що під той час працював над роботою пам’ятника тисячоліття Росії. В студії Микешина щочетверга збиралися художники та письменники і здіймали палкі змагання про ту чи іншу особу
( Read more... )
Річ натуральна, що поета перейняла велика туга і скорбота: одначе піклування завести свій хутір біля Дніпра хоч трохи ще розважало його ( надією на кращі години )
Здавалося, що на обрію у Тараса чи певніш - на тій стежці, що вела його, по його думці, до шлюбу з Ликерією, усі хмари розігнав вітер і перешкоди нема. «Поберемося ми після Покрови, - писав він до Варфоломея 1232. -
( Read more... )