Дослідження сприйняття неофемінативів

[maksymus]

 
Фемінативи (фемінітиви) «за» і «проти». Новітні фемінні інновації привертають увагу, мають прихильників і противників. Запропоноване опитування має на меті дослідити, чим сучасні активні мовці керуються, коли їх уживають чи уникають, як ставляться до появи окремих назв, чи розрізняють контексти вжитку, чим обґрунтовують свою думку тощо.

-------

Comments

[ukurainajin]

Мені багато чого не сподобалося в цьому опитуванні, хоч я і відповів. Чи то формулювання невдалі, чи я знаю… Як на мене, там варто давати ширші можливості пояснювати свою думку, враховувати нюанси, бо іноді наче постає вибір без вибору. Вибір рідної мови, скажімо. Що як у мене розвиток обох відбувався майже одночасно з перевагою російської через особливості оточення

[maksymus]

Формулювання приблизно повторюють попередні опитування, що їх проводила проф. Архангельська.

Так, у деяких складних випадках питання рідної мови це питання свідомого вибору. Проте це опитування не про рідну мову, тут це тільки один з факторів, що можуть впливати на відповіді (а можуть і не впливати).

Чому з’являються «перли», чому одні люди не бачать в них нічого особливого, а інші навпаки, підкреслюють їх у мові, і привертає увагу.

[kat_koshechkina]

На деякі питання важко відповісти)
Наприклад:
«У публіцистичному, розмовному та художньому стилях мовлення деякі фемінативи інколи використовують у несхвальному, принизливимому або іронічному контексті (математичка, суддиха, офіцерка). Чи вважаєте Ви прийнятною таку стилістично обумовлену практику називання жінки?»
Річ у тому, що принизливий чи іронічний контекст міститься не у феминітиві, а у подачі його. Наприклад, математичкою чи офіцеркою можна пишатися чи хвалити її.
Невже якщо ти полюбляєш свою викладачку фізики, то станеш казати «наша фізик»? Ні)) Фізичка так й буде.
Тому деякі питання мені здаються поставленими не так.

[maksymus]

От тому і потрібне опитування. Для одних назвати свого улюбленого вчителя «вчителькою» в принципі неможливо, адже не відповідає уявленню про коректний ужиток. Для інших навпаки. Питання в тому, як, хто і чому так вважає.

При тому, що навколо неофемінативів багато політичного галасу, без відповіді залишаються багато питань. І їх у нас практично не досліджують.

Якщо це опитування вдасться (за певними формальними ознаками, звичайними для відкритих веб-опитувань) провести належним чином, дані стануть свого роду напрямом для пошуку відповіді.

[psycho_pompo]

Деякі питання не містили моїх відповідей, проте я відповіла.
Відповівши вже, я не можу повернутись до питань докладно, гугл форма мені їх не показує.
Рідна мова, наприклад, для білінгви питання неоднозначне.
Перш ніж посилатись на іншомовні приклади, непогано було б пересвідчитись, що респонденти знайомі з цими прикладами, бо є мови аналітичні і синтетичні; копіювати шлях аналітичної нам не вийде (навіть, якщо дуже захочемо).
Пояснювати фемінітиви через фемінізм - це дещо спрощувати завдання ))

[maksymus]

Про рідну мову це зовсім не складне питання. Якщо є сумніви, волітивний вибір і буде достатньою й потрібною відповіддю. Адже це дослідження не рідної мови, що тут виступає тільки додатковим демографічним фактором.

Опитування розроблялося з наголосом на сприйняття. Якісь спеціальні знання про структури мов тут не вимагаються. Уявлення людини про іншомовний вплив чи політичні підстави того чи того явища можуть зовсім не відповідати реальності, як можуть не мати жодного сенсу окремі полемічні твердження, запропоновані для вибору в останньому запитанні основного боку. Проте вони важливі для того, щоб оцінити, як у суспільстві сприймається це явище загалом.